Відкрити головне меню

Шарль Антуан Лемер

французький ботанік та письменник, систематик живої природи, автор найменувань ряду ботанічних таксонів

Шарль Антуан Лемер
фр. Charles Antoine Lemaire
Charles Antoine Lemaire.jpg
Народився 1 листопада 1800(1800-11-01)
Париж
Помер 22 червня 1871(1871-06-22) (70 років)
Париж
Громадянство Франція Франція
Діяльність ботанік
Alma mater Паризький університет
Сфера інтересів ботаніка
Заклад Паризький університет

Шарль Антуан Лемер у Вікісховищі?
Lem. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Шарль Антуан Лемер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Шарль Антуан Лемер (фр. Charles Antoine Lemaire; 1 листопада 1800, Париж — 22 червня 1871, Париж) — французький ботанік та письменник, систематик живої природи, автор найменувань ряду ботанічних таксонів.

БіографіяРедагувати

Лемер отримав всебічну освіту. Він навчався у Паризькому університеті та після закінчення отримав посаду професора класичної літератури в Університеті.

У якийсь момент академічної кар'єри його інтереси перемістилися в область ботаніки, чому сприяла його близька дружба з М. Ньюманом[1], головним садівником Музею природознавства, і це стало радикальної зміною у його житті.

Лемер розпочав свою наукову кар'єру, допомагаючи М. Матьє, працівнику паризького розплідника, у створенні колекції кактусів, і цим рослинам він присвятив більшу частину своєї подальшої роботи.

У 1835 році A. Кузен, видавець у Парижі, заснував садівничий журнал та попросив Лемера стати його редактором. З 1839 по 1844 рік Лемер редагував журнал «L'Horticulture universelle», у якому сам написав більшу частину змісту.

У 1845 році Лемер був запрошений у Гент в Бельгію, де зайняв посаду редактора журналу «Flore des serres et des jardins de l'Europe», заснованого Луї Ван-Гутом (нід. Louis van Houtte).

У 1851 він став редактором «Jardin Fleuriste» (до 1854), а з 1854 — «L'Illustration horticole», заснованого Амбруазом Вершаффелем, та займав цю посаду протягом шістнадцяти років (до 1870).

Лемер повернувся у Париж у 1870 році, помер там же 22 червня 1871 року.[1]

Наукова діяльністьРедагувати

На додаток до великої кількості його власних статей, які опубліковані в журналах, які редагував Лемер, він видав невеликі роботи про кактуси та сукуленти:

  • «Cactearum aliquot novarum» (1838);
  • «Cactearum genera nova speceesque novae etc. ordinatio nova» (Париж, 1839);
  • «Iconographie descriptive des cactées» (Париж: H. Cousin, 1841—1847);
  • «Les Cactées. Histoire, patrie, organes de végétation, inflorescence, culture, etc.» par Ch. Lemaire, Professeur de Botanique, rédacteur de l'Illustration horticole à Gand. Paris, Librairie agricole de la Maison rustique, 1868;
  • «Les plantes grasses» (1869).

Плани Лемера щодо головної книги по кактусах не були реалізовані, хоча він зібрав для цього великий матеріал. Він жив у бідності більшу частину свого життя та не зміг знайти заможного спонсора.

Едуард Андре, його наступник на посту редактора «L'Illustration Horticole», написав про нього: «Нащадки оцінять Лемера вище, ніж його сучасники»[1].

ПочестіРедагувати

Австралійські рід трав'янистих чагарників Maireana названо на його честь[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Erickson, Robert F. (2002). MBG Rare Books: Author – Lemaire, Charles Antoine. Архів оригіналу за 2011-12-05. Процитовано 2011-12-05. 
  2. Elliot, Rodger W.; Jones, David L.; Blake, Trevor (1993). Encyclopaedia of Australian Plants Suitable for Cultivation: Volume 6 - K-M. Port Melbourne: Lothian Press. с. 279. ISBN 0-85091-589-9.