Вікіпедія

Шарль-Арман-Рене де Ла-Тремуйль

Шарль-Арман-Рене де Ла-Тремуй, іноді Тремуйль (фр. Charles Armand René de La Trémouille, фр. Charles Armand René de La Trémoille; 14 січня 1708, Париж — 23 травня 1741, там само) — французький аристократ, офіцер та член Французької академії.

Шарль-Арман-Рене де Ла-Тремуйль
фр. Charles Armand René de La Trémoille
Народився 14 січня 1708(1708-01-14)[1]
Париж, Королівство Франція
Помер 23 травня 1741(1741-05-23)[1] (33 роки)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність письменник
Знання мов французька
Учасник Війна за польську спадщину 1733—1735
Членство Французька академія (23 травня 1741)[2]
Титул віконт
Посада seat 9 of the Académie françaised[2]
Рід House of La Trémoilled
Батько Charles Louis Bretagne de La Trémoilled
Мати Marie Madeleine Motier, Marquise de La Fayetted[3]
У шлюбі з Marie Hortense Victoire de La Tour d'Auvergned
Діти Jean Bretagne Charles de La Trémoilled

Біографія ред.

Походження та кар'єра ред.

Шарль-Арман-Рене де Ла-Тремуй походив з дому Ла-Тремуй і був онуком письменниці мадам де Лафаєтт. Від свого батька він успадкував титули герцога Туара і пера Франції, президента Бретані, а в 1719 році — першого камергера короля. Провів дитинство з молодшим на два роки королем Людовиком XV. 1728 року він став полковником піхотного полку, у 1731—1741 роках служив у знаменитому Шампанському полку. Брав участь у бойових діях на півночі Італії. 1741 року став губернатором регіону Іль-де-Франс.

Французька академія та рання смерть ред.

Ла Тремуй писав мадригали та «балетні вірші». Надавав фінансову підтримку поетові П'єру-Шарлю Руа. 1738 року Ла Тремуай у віці 30 роківбув обраний до Французької Академії (крісло № 9).

1725 року він одружився зі своєю двоюрідною сестрою Марі-Ортанс-Віктуар-де-ла-де-Тур-де-Буйон, яка була на чотири роки старшою за нього. Коли 1741 року дружина захворіла на віспу, він віддано доглядав її, врешті заразився сам і помер у віці 32 років, а його дружина пережила хворобу.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Французька академія — 1635.
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.

Література ред.

  • Jean Le Rond d'Alembert: Eloge de La Trémouille. In: Derselbe: Oeuvres philosophiques, historiques et littéraires. Bd. 9. Paris 1805, S. 365—370.
  • Louis Sandret: Un grand Seigneur Académicien. In: Revue historique nobiliaire 1875, S. 385—405. (einschließlich Akademiereden von 1738, Digitalisat auf Gallica)
  • Louis de La Trémoïlle (1838—1911): Les La Trémoille pendant cinq siècles. Tome cinquième. Charles-Louis-Bretagne, Charles-Armand-René, Jean-Bretagne, Charles-Godefroy et Charles-Bretagne-Marie-Joseph de La Trémoille 1685—1839. Émile Grimaud, Nantes 1896, S. 43–95. (Dokumentensammlung mit Schwerpunkt Finanzgeschichte)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарль-Арман-Рене_де_Ла-Тремуйль&oldid=38685002