Шапошников Михайло Олександрович
Михайло Олександрович Шапошников (нар. 26 вересня 1909, Харків — пом. 15 жовтня 1989, Харків) — український радянський живописець і графік, педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року[1].
| Шапошников Михайло Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
26 вересня 1909 Харків, Російська імперія | |||
| Смерть | 13 жовтня 1989 (80 років) | |||
| Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Харківський художній інститут (1933) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович, Прохоров Семен Маркович, Бурачек Микола Григорович і Косарєв Борис Васильович | |||
| Відомі учні | Хмельницький Олександр Анатолійович, Глухих Олександр Гаврилович, Стаханов Ігор Михайлович, Губський Іван Кіндратович і Чуприна Микола Петрович | |||
| Працівник | Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 26 вересня 1909 року в місті Харкові (нині Україна) в сім'ї банківського службовця. 1926 року закінчив семирічну школу і став працювати на Центральній харківській електростанції, де проявив художні здібності та інтерес до образотворчого мистецтва. Виконав низку художньо-агітаційних робіт для підприємств Харкова[1].
Упродовж 1929—1933 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Олексій Кокель, Семен Прохоров, Микола Бурачек, Борис Косарєв. Після закінчення навчання отримав кваліфікацію художника театру[1].
У 1934—1937 роках, обіймаючи посаду секретаря оргкомітету, взяв учать в організації Спілки радянських художників України. Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1937 року[1].
З 10 серпня 1941 року в Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (11 червня 1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За бойові заслуги» (25 жовтня 1943), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].
У 1948—1963 роках працював на посаді ректора Харківського художнього інституту (доцент з 1951 року), а після його реорганізації протягом 1963—1972 років — ректора Харківського художньо-промислового інституту[1]. Серед учнів — Олександр Хмельницький, Олександр Глухих, Ігор Стаханов. Помер в Харкові 15 жовтня 1989 року[1].
У мистецтві ред.
Живописний портрет художника у 1970 році виконав харківський художник Олександр Вяткін[3].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Шапошников Михайло Олександрович / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Пам'ять народу. [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В. Д. Путятін. В’яткін Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.