Вікіпедія

Шанцер Станіслав Якович

Станіслав Якович Шанцер (1818—1876) — російський медик, автор низки наукових праць.

Шанцер Станіслав Якович
Народився 1818[1]
Q21843736?, Російська імперія[1]
Помер 21 травня 1876(1876-05-21)[1]
Пйотркув-Трибунальський, Лодзинське воєводство, Республіка Польща[1]
Країна  Російська імперія[1]
Діяльність лікар
Галузь медицина[1]
Alma mater Імператорський віленський університетd[1]

Біографія ред.

Станіслав Шанцер народився в 1818 році в селі Березі (Brzoza) Опоченського повіту Радомської губернії Російської імперії. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Віленського університету[2], курс якого закінчив у 1842 році[3][4].

Медична діяльність ред.

Медичну практику Станіслав Якович Шанцер розпочав у місті Бендзин Петроковської губернії. Тут, завдяки його старанням, були облаштовані сільські та пересувні аптеки й організовані правильні роз'їзди лікарів, що мали на меті зробити медичну допомогу більш доступною для численних фабричних і сільськогосподарських робітників району. Одночасно з цим, Шанцер розробив і представив на розсуд вищих медичних органів проект відкриття міських лікарень і лікарень у всьому краї[5][6][4].

У 1849 році С. Я. Шанцер переїхав на проживання до міста Пйотркув-Трибунальський (пол. Piotrków Trybunalski), де здобув собі незабаром широку популярність як уважний і добросовісний лікар[7][4].

Наукові праці ред.

Велика лікарська практика не заважала йому займатися і науковою роботою: за час перебування в Пйотркув-Трибунальському він написав кілька цінних статей з медицини, які були опубліковані в «Tygodniku Lekarskim» і «Gazecie Lekarskiej».

Найбільшу популярність серед наукових праць отримали його дослідження про лихоманки («Febris intermittens depuratoria. Ecclampsio. Taenia»), також «Vaginismus» і «Про обрізання в ізраїльтян» («Circumcisio judaeorum»). Крім того, Шанцер залишив у вигляді рукопису «Курс гігієни», який він викладав у приватному Усенському пансіоні, і реферат «Про купання» 1875 року написання[8][4].

Станіслав Якович Шанцер помер в місті Пйотркув-Трибунальський 21 травня 1876 року[4].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и Шанцер, Станислав Яковлевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 22. — С. 516.
  2. ↑ Российские Медицинские списки, издание Медицинского департамента Министерства внутренних дел, на 1870—1875 годы.
  3. ↑ «Tygodnik Lekarski», 1847 года, 21
  4. ↑ а б в г д А. Петров. Шанцер, Станислав Яковлевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  5. ↑ «Gazeta Lekarska», том XI, 1871 г., стр. 124—127, 141—142.
  6. ↑ «Tygodnik Lekarski», 1867 г., № 28—29
  7. ↑ «Tygodnik Lekarski», 1848 г., № 10.
  8. ↑ «Gazeta Lekarska», том XI, 1871 года, стр. 13—14.

Література ред.

  • Петров А. Шанцер, Станіслав Якович // Російський біографічний словник: В 25 томах. — СПб. — М., 1896—1918.
    • Kośmiński I. «Słownik lekarzów polskich». Warszawa, 1883, сс. 493;
    • «Tygodnik Lekarski», № 2 за 1852 рік.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шанцер_Станіслав_Якович&oldid=39831028