Шандор Жотер

угорський актор, сценарист і театральний режисер

Шандор Жотер (угор. Zsótér Sándor; нар. 20 червня 1961(19610620), Будапешт, Угорщина) — угорський актор, сценарист і театральний режисер.

Шандор Жотер
Zsótér Sándor
угор. Zsótér Sándor
Народився 20 червня 1961(1961-06-20) (62 роки)
Будапешт, Угорщина
Громадянство Угорщина Угорщина
Діяльність актор, сценарист, режисер театру
Alma mater Університет театрального та кінематографічного мистецтва (1983)
Роки діяльності 1977 — дотепер
У шлюбі з Erzsi Gaáld
IMDb ID 0958192
Нагороди та премії

CMNS: Шандор Жотер
Zsótér Sándor
у Вікісховищі

Біографія ред.

Шандор Жотер народився в Будапешті, Угорщина в родині Еви Малі та Шандора Жотера. Освіту здобув у Будапешті в Академії драми та кіно, яку закінчив у 1983.

Кар'єра ред.

До початку роботи в театрі у Шандора було кілька ролей на телебаченні та в кіно. Після випуску з академії Жотер почав працювати в театрі. У 1983 — 1985 він працював у Театрі ім. Шандора Хевесі, до 1986 — в театрі Сольнока. Свою кар'єру продовжив у Театрі ім. Міклоша Радноті, в якому працював до 1990. У цьому ж році Жотер перейшов у Театр ім. Жигмонда Моріца та був там драматургом до 1992. Після чого продовжив кар'єру як режисер Національного театру Мишкольца. У 1994 Шандор повернувся в Сольнок та протягом двох років працював там режисером. У 1996 почав викладати в Академії драми та кіно в Будапешті. Крім того, він уклав контракти з театром «Szigligeti» у 1996 та Театром ім. Міклоша Радноті у 1999, а у 2008 почав працювати в Театрі ім. Гези Гардоні. До того ж Шандор співпрацював з Національним театром Будапешта, Будапештським театром комедії, Угорським державним оперним театром, Театром ім. Іожефа Катона[1].

Крім роботи в театрі Шандор Жотер в своєму доробку має ролі в кіно та на телебаченні. В телеекранізації «Гамлета» 1983 він виконав роль Фортінбраса. У музичній воєнній драмі «Міс Аризона» з Марчелло Мастрояні в головній ролі, Шандор зіграв Андроша. В угорській драмі Іштвана Сабо «Хануссен», події в якій відбуваються під час Першої світової війни, у нього була роль другого плану. У 1995 вийшла стрічка «Пробудження» з актором. У наступному році Жотер знявся в фільмі про Дмитра Шостаковича (Сергій Маковецький) та його учня Фляйшманна.

У стрічці «Без долі» про хлопчика Д'єрдя, який потрапив у концентраційний табір, Шандор виконав епізодичну роль. Потім він знявся в комедії «Восьмий день тижня», у 2007 зіграв в двох фільмах «Дівчата» та «Уламок». У 2013 була роль в драмедії «Небесна зміна». У наступному році за участю актора виходить драма «Вікторія: Розповідь про чесноту та жадібність» і трилер з елементами драми «Білий Бог». В угорській драмі Ласло Немеша, яка отримала нагороди «Оскар» і «Золотий глобус», Жотер зіграв лікаря Міклоша.

Фільмографія ред.

Фільми ред.

Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
1977 «Бал в опері» Operabál 13. телефільм
1980 «Останній дзвінок» Ballagás учень
1983 Klapka légió Зюле телефільм
1983 «Гамлет» Hamlet Фортінбрас телефільм
1983 Mennyei seregek Ангел
1985 «Щасливчик Даніель» Szerencsés Dániel Gyuri Angeli
1985 Bevégezetlen ragozás телефільм
1987 Isten veletek, barátaim студент
1987 «Міс Аризона» Miss Arizona Андраш
1987 Csinszka телефільм
1988 Hótreá Адам
1988 «Хануссен» Hanussen
1989 «Переговори про мир, або століття починається у четвер» Béketárgyalás, avagy az évszázad csüt...
1990 Tutajosok
1990 Könnyü vér
1991 «Після всього» És mégis...
1994 Köd
1995 «Пробудження» Ébredés Фері
1996 «Скрипка Ротшильда» Le violon de Rothschild Ротшильд
2002 Chacho Rom принц
2005 «Без долі» Sorstalanság SS isztszelektáló t
2006 «Восьмий день тижня» A hét nyolcadik napja Стівен
2007 «Дівчата» Lányok Ерно
2007 «Уламок» Töredék
2013 «Небесна зміна» Isteni müszak Віннай
2014 «Вікторія: Розповідь про чесноту та жадібність» Viktoria: A Tale of Grace and Greed клієнт
2014 «Білий Бог» Fehér isten батько Лілі
2015 «Син Саула» Saul fia Міклош

Серіали ред.

Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
1987 T.I.R. 1 епізод

Примітки ред.

  1. "Szenvedélyes ember vagyok" - Zsótér Sándor 55 ((угор.)) . Átrium Film-Színház. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 24 березня 2017.