Шавлія
Шавлі́я (Salvia L., народні назви — шевлія, шалві́я) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, заввишки 50-70 см.
| Шавлія | |
|---|---|
| |
| Шавлія лікарська (Salvia nemorosa) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Підродина: | Nepetoideae |
| Триба: | Mentheae |
| Рід: | Шавлія (Salvia) L. |
| Види | |
|
Кілька десятків, див. текст. | |
| Синоніми | |
|
| |
 Вікісховище: Salvia
| |
Назви роду ред.
За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія (Вх1).»[1]. Шавлія, -ї, ор.-єю. У слові шавлія - наголос на і /3.-С.793/.
Біологічні властивості ред.
Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору.
Цвіте в червні — липні.
Шавлія морозостійка, полюбляє сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять напровесні чи пізньої осені.
Поширення ред.
Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. У дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі.
В Центральній Європі рослина вирощується з часів середньовіччя.
Види ред.
Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:
- Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
- Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — розводиться в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
- Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
- Шавлія поникла (Salvia nutans)
- Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
- Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
- Шавлія гайова (Salvia nemorosa)
- Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)
- Шавлія липка (Salvia glutinosa)
Серед ендеміків України — шавлія кременецька.
Застосування ред.
_03.jpg)
Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають у маринади до огірків, кабачків та інше. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують у виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст тощо.
Шавлія дуже приваблива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є чудовим медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
Щоби відлякувати кіз від культурних рослин чи овочів, можна використовувати шавлію, оскільки вони не полюбляють запах цієї рослини (як і лаванди). Шавлія також отруйна для кіз, і найчастіше тварини не їдять шкідливі для них рослини, якщо достатньо іншої їжі. Кози будуть їсти шавлію, лише якщо вони дуже голодні.[2]
Див. також ред.
- 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин[3].
Примітки ред.
- ↑ Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с.
- ↑ DeAngelis, Zack (4 листопада 2021). 7 Scents That Goats Hate (And How to Use Them) - Pest Pointers (амер.). Процитовано 29 квітня 2023.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
3.Український орфоргафічний словник /За ред. проф. А.О.Сашенко.Х.:Прапар,1997.-ISBN5-7766-0536-9.-C.793.
Література ред.
- Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
- J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)
Посилання ред.
- Шавлія // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 473-475. — ISBN 5-88500-055-7.
- Сальвія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 78. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Шавлія // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 49, 143, 152.
- ШАВЛІЯ [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Шавлія на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://plants.usda.gov/java/ClassificationServlet?source=display&classid=SAOF2 [Архівовано 30 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Шавлія лікує бронхіт