Шалашников Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Шала́шников (1857, Березове Тобольської губернії — 26 лютого 1890, Харків) — лікар-ветеринар, мікробіолог-паразитолог.
| Шалашников Олександр Петрович | |
|---|---|
| Народився |
1857[1][2] Березово, Березовський повітd, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[1][3] |
| Помер |
26 лютого (10 березня) 1890[1] Харків, Російська імперія[1] ·туберкульоз |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія[1][2] |
| Діяльність | мікробіолог, лікар ветеринарної медицини, бактеріолог |
| Alma mater | Q30890246?[1] і Харківський ветеринарний інститут[d][1] |
| Науковий ступінь | магістр |
| Науковий керівник | Ценковський Лев Семенович і Данилевський Василь Якович |
| Вчителі | Ценковський Лев Семенович |
Закінчив Тобольську гімназію. У 1878 р. вступив до Харківського ветеринарного інституту, в 1882 р. закінчив курс з відзнакою.
Став асистентом професора Л. С. Ценковського та його найближчим співробітником з прищеплення запобіжних вакцин сибірки стадам овець в Херсонській і Таврійській губерніях.
Після смерті Ценковського Шалашников протягом декількох років працював у фізіологічної лабораторії проф. В. Я. Данилевського. Результатом цих занять стала його дисертація на ступінь магістра ветеринарних наук: «Исследование над кровопаразитизмом холоднокровных животных». Перша частина її опублікована в журналі «Архивы Ветеринарных Наук» за квітень, червень, серпень, жовтень і грудень 1888 р. («О свободных кровопаразитных формах»), друга половина («Об интрацеллюлярных формах») — в 1-му томі «Сборника Трудов Харьковского ветеринарного института» у 1887 р. Разом з Данилевським розробляв порівняльну паразитологію крові.
Шалашников був гарячим прихильником запобіжних щеплень, займався як науковою пропагандою цього способу боротьби з сибіркою, так і популяризацією його серед сільських господарів, для чого робив доповіді в Харківському Товаристві сільського господарства і друкував звіти про результати щеплень.
В останні роки життя завідував бактеріологічною лабораторією Харківського ветеринарного інституту.
Помер Шалашников від туберкульозу в Харкові.
Автор численних наукових праць.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Гуревич П. Шалашников, Александр Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1905. — Т. 22 : Чаадаев — Швитков. — С. 490. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г д е ж и Гуревич П. М. Шалашников, Александр Петрович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 22. — С. 490.
- ↑ а б Шалашников, Александр Петрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907. — Т. доп. IIа. — С. 876–877.
- ↑ Наукове товариство імені Шевченка Енциклопедія українознавства — University of Toronto Press.