Шагразада (персонаж)
Шагразада — одна з найвідоміших оповідачок у світі. Ця персонажка живе у рамковій історії арабського збірника казок «Тисяча й одна ніч», що датується IX ст. н. е.
РозповідьРедагувати
У «Тисяча й одній ночі», цар Шагріяр, легендарний цар Самарканда, дізнався про зраду своєї дружини. Його настільки потрясло це викриття, що цар негайно ж дав обітницю ніколи більше не довіряти жінкам. Відрубавши голову своїй дружині, цар Шагріяр одружується знову і знову, вбиваючи кожну свою нову дружину, ще до того, як вона матиме змогу зрадити його.
Шагразада, дочка візира, вирішила одружитися з царем, вірячи, що вона зуміє зупинити безсердечне діяння царя. Не зважаючи на умовляння свого батька, Шагризада наполягла на виконанні свого плану.
У її першу ніч із Шагріяром, Шагразада почала розповідати йому історію, щоб якось розважити царя. Настільки захоплюючою була ця казка, що цар навіть не помічав плину часу, але коли почало світати, Шагразада навмисне перервала свою розповідь у найцікавішому місці і ненав'язливо вказала на те, що ніч закінчилась. Цар помилував її, адже хотів почути продовження.
Кожної ночі Шагразада повторювала свою хитрість. 1001-ї ночі, Шагріяр, зачарований Шагразадою та її талантом оповідача, помилував її, обіцяючи ніколи більше не вбивати жінок.
У музиціРедагувати
Шагризада надихнула кількох композиторів. Російський композитор М. Римський-Корсаков у 1880 р. написав симфонічну сюїту, що названа її ім'ям, а французький композитор Моріс Равель написав музичний твір із такою ж назвою в 1898 р.
ДжерелаРедагувати
- Haddawy, Husain, trans. Arabian Nights.New York: Alfred A. Knopf,1992.
- Irwin, Robert.The Arabian Nights: A Companion.London: Tauris Parke Paperback, 2004.