Добровольская-Завадская Н. А.jpg

Надія Олексіївна Добровольська-Завадська — російсько-французький лікар і науковець українського походження, хірург, радіобіолог, генетик, онколог. Отримавши освіту і фах хірурга, працювала за спеціальністю до Громадянської війни в Росії (1917—1921). Опинилася в еміграції у Франції, де виконала свої основні наукові роботи, що стосуються впливу радіації на тканини та органи живих тварин, генетики індивідуального розвитку, генетичних та зовнішних причин раку. Була одним із піонерів у розумінні розвитку організму як зміни експресії генів, що у подальшому призвело до злиття генетики і описової ембріології з появою генетики розвитку як окремої науки. Створила декілька чистих ліній мишей як моделей захворювань людини.

Junction Forty Mile and Yukon rivers BCMR 10-97 p14 large 2 photos.JPG

Форті-Майл — одне з найвідоміших і найстаріших поселень на канадському Юконі, наразі місто-привид. В українському перекладі воно найчастіше зустрічається під назвою «Сорокова Миля», що прижилося після буквального перекладу назви селища з англійської в оповіданні Джека Лондона «The Men of Forty Mile» — «На Сороковій Милі». Селище було засноване старателями 1886 року на південному березі річки Форті-Майл, де вона впадає в Юкон. Майже покинуте під час Клондайкської золотої лихоманки 1896—1899 років селище надалі слугувало місцевому племені Тшондек-Гвечин і окремим мисливцям, рибалкам, було поліцейським і митним пунктом. Зараз цим історичним місцем співволодіють і розпоряджаються плем'я Тшондек-Гвечин і уряд Юкону (Канада).

ChilkootPass steps.jpg

Клондайкська золота лихоманка — міграція шукачів золота на Клондайк в Юконі у 1896-1899-х роках. 16 серпня 1896 року були відкриті багаті родовища золота в руслах кількох приток річки Клондайк. Коли через рік новина дійшла до Сіетла та Сан-Франциско, вона спричинила небачену раніше «золоту лихоманку», що змусила понад 100 тис. людей піти на пошуки. Проте шлях до золота виявився занадто важким: лише 30-40 тисяч змогли дістатися до селища Доусон-Сіті на злитті рік Юкон і Клондайк. Більшість золотошукачів незабаром повернулися з порожніми руками. Лише близько 4 тисяч змогли знайти золото, із них лише сотня дійсно розбагатіли. Наплив старателів до Клондайку закінчився влітку 1899 року, коли золото відкрили поблизу селища Ном (Аляска) на березі Берингової протоки. Головний наслідок золотої лихоманки на Клондайку — поштовх до освоєння Північно-західних територій Канади і Аляски.