Шаблон:Вибрана стаття/9 Лютого, 2005

Овідій, Публій Овідій Назон (Publius Ovidius Naso) (20 березня 43 до н. е. — 17 або 18 н. е.), римський поет, останній з великих поетів "золотої доби" римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську літературу від Середніх віків до нашого часу.

Популярність Овідія в античності та в середні віки була величезною. "Метаморфози" сприймалися як язичницька Біблія, що підлягала алегоричному тлумаченню. Для світської поезії Овідій був вчителем любові, а навколо життя складалися легенди. Епоха Відродження принесла з собою численні новелістичні переробки овідієвих міфів, а в XVII-XVIII ст. ці міфи слугували невичерпним джерелом оперних та балетних тем. Цитуваннями з Овідія підкріплювали свої настанови автори поетик, читаних в Києво-Могилянській академії. В цьому середовищі вважалося, що могила Овідія знаходиться десь на території України, і це переконання дожило до доби Просвітництва.