Острови Чинча

(Перенаправлено з Чінча (острови))

Острови Чинча (ісп. Islas Chincha) — група із трьох невеликих островів за 21 км від південно-західного узбережжя Перу, неподалік від міста Піско. Острови були відомі багатими покладами гуано, однак до 1874 року вони були практично повністю вичерпані.

Острови Чинча
Географія
13°38′24″ пд. ш. 76°24′00″ зх. д. / 13.64000000002777746° пд. ш. 76.4000000000277879053101060° зх. д. / -13.64000000002777746; -76.4000000000277879053101060Координати: 13°38′24″ пд. ш. 76°24′00″ зх. д. / 13.64000000002777746° пд. ш. 76.4000000000277879053101060° зх. д. / -13.64000000002777746; -76.4000000000277879053101060
Природоохоронна територія Guano Islands, Islets, and Capes National Reserve Systemd
Акваторія Тихий океан, Pisco Bayd
Площа 0,92 км²
Найвища точка 34 м
Країна
 Перу
Адм. одиниця Іка
Населення
Острови Чинча. Карта розташування: Перу
Острови Чинча
Острови Чинча
Острови Чинча (Перу)
Мапа

CMNS: Острови Чинча у Вікісховищі

Острови складаються гранітами, береги обривисті, на прибережних скелях гніздиться безліч морських птахів. Два крупніших острови, Північний Чинча (Isla Chincha Norte) і Центральний Чинча (Isla Chincha Centro), мають десь 1300 м завдовжки і до 900 м завширшки; Північний Чинча підіймається з океану на висоту до 34 м. Третій острів, Південний Чинча (Isla Chincha Sur), має вдвічі меншу площу, ніж його сусіди, і розмір приблизно 800 на 600 м.

Десь із 1000 н. е. острови, як і узбережжя неподалік, населяли індіанці чинча, приблизно в 1476 році їх звідси витіснили інки. Острови зберегли дуже мало свідоцтв присутності доколумбових жителів.

Острови набули величезного господарського значення у XIX сторіччі, коли на них було знайдено дуже багаті поклади гуано, потужність яких подекуди сягала 30 м. Перу почала розробку родовищ у 1840 році; в середині XIX сторіччя гуано, що добувалося на островах, було основною статтею перуанського експорту і приносило більшу частину державного доходу.

Захоплення островів іспанським флотом 14 квітня 1864 року стало початком Іспано-південноамериканської війни, яка тривала до 1866 року.

Починаючи з 1874 року запаси гуано на островах почали вичерпуватись, а з початку XX сторіччя гуано втратило свою цінність через появу синтетичних мінеральних добрив.