Чумак Павло Іванович
Павло́ Іва́нович Чума́к (нар. 1925 — пом. 1997) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення 780-го стрілецького полку 214-ї стрілецької дивізії 52-ї армії, сержант. Герой Радянського Союзу (1945).
| Павло Іванович Чумак | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження |
10 березня 1925 Пасицели | ||||
| Смерть |
5 червня 1997 (72 роки) Кишинів | ||||
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева | ||||
| Країна |
 СРСР Молдова | ||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Роки служби | 1944—1968 | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Звання |
 Майор | ||||
| Формування | 214-та стрілецька дивізія | ||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Життєпис ред.
Народився 10 березня 1925 року в селі Пасицели, нині Балтського району Одеської області, в селянській родині. Українець. Закінчив середню школу в рідному селі.
У період німецько-радянської війни в 1941—1944 роках перебував на тимчасово окупованій території. До лав РСЧА призваний Балтським РВК у 1944 році. Закінчив полкову школу молодших командирів. Воював на 2-му і 1-му Українських фронтах.
Особливо командир відділення 3-го стрілецького батальйону 780-го стрілецького полку 214-ї стрілецької дивізії сержант П. І. Чумак відзначився під час форсування річки Одер. 22 січня 1945 року під сильним артилерійсько-мінометним обстрілом і кулеметно-рушничним вогнем супротивника його відділення зайняло рубіж на західному березі річки. Під час потужної контратаки ворога вибув з ладу кулеметник. Сержант П. І. Чумак зайняв його місце і вів нищівний вогонь з ручного кулемета. Рубіж було втримано. Згодом у зоні обстрілу кулемета було виявлено трупи 17 солдатів і офіцерів супротивника[1].
Після війни продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. У 1948 році закінчив Київське танкотехнічне училище. У 1968 році майор П. І. Чумак звільнився у запас.
Жив у Кишиневі (Молдова), працював слюсарем на тракторному заводі. Помер 5 червня 1997 року. Похований на Центральному кладовищі міста.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, сержантові Чумаку Павлу Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7565).
Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.
Література ред.
- «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 293—295.
Примітки ред.
- ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 5 січня 2016.
Посилання ред.
- Чумак Павло Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).[
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |