Чудсько-Псковське озеро

Чудсько-Псковське озеро; ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee
	58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67666666669477848° пн. ш. 27.49166666669477976° сх. д.Координати: 58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67666666669477848° пн. ш. 27.49166666669477976° сх. д.
Розташування
Країна	Естонська Республіка і Росія
Регіон	Псков
Прибережні країни	Росія, Естонія
Розміри
Площа поверхні	3,55 тис. км²
Висота	30,1 м
Глибина середня	7,1 м
Глибина максимальна	15 м
Берегова лінія	520 км
Об'єм	25 км³
Вода
Період оновлення	86 153 340 секунда рік
Басейн
Площа басейну	47 800 км²
	Чудсько-Псковське озеро Чудсько-Псковське озеро (Естонія)
	Чудсько-Псковське озеро Чудсько-Псковське озеро (Псковська область)
	Чудсько-Псковське озеро на Вікісховищі

Чудсько-Псковське озеро (ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки річки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європі^[2].

Сюди перенаправляється запит «Чудське озеро». На цю тему потрібна окрема стаття.

Сюди перенаправляється запит «Псковське озеро». На цю тему потрібна окрема стаття.

Зміст

1 Опис
2 Клімат
3 Історія
4 Фізико-географічна характеристика
- 4.1 Історія формування озера
- 4.2 Береги, рельєф дна та гідрографія озера
5 Економіка
6 Флора і фауна
7 Галерея
8 Див. також
9 Посилання
10 Ресурси Інтернету

ОписРедагувати

Площа 3550 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.^[3]

Озеро складається з трьох частин:^[3]

Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2670 км²;
Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 710 км²;
Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 170 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера.

За іншими даними площа озер становить:^[4]

Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2613 км² (73 %);
Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 709 км² (20 %);
Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3555 км².

На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка (ест. Piirissaar) і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, складений торф'яником. Дно мулисте.

КліматРедагувати

Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.

ІсторіяРедагувати

Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.

Взимку 1242, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.

Фізико-географічна характеристикаРедагувати

Історія формування озераРедагувати

Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної^[5]. У палеозої 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася^[6].

Береги, рельєф дна та гідрографія озераРедагувати

Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що складені переважно торфовищами, прилягають обширні низовинні та заболочені простори, які затоплюються в періоди весняних повеней. В періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²^[7]. Західний берег Псковського озера біля села Красна Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більше піднесений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Уздовж піщаних берегів на 200—300 м тягнеться смуга мілководдя^[8].

ЕкономікаРедагувати

Міста, що розташовані на берегах озера, відносно невеликі і включають Муствее (населення 1 286 осіб), Калласте (населення 920 осіб) і Гдов (населення 3 542 осіб). Найбільше місто Псков (населення 209 840 чоловік) стоїть на річці Великій, за 10 км від озера^[9]. На озері ведеться промислове рибальство. Розвинене як вантажне, так і пасажирське судноплавство^[10]. Пасажирські судна також обслуговують туристичні тури. Мальовничі береги озера є популярним місцем для туризму і відпочинку, тут розташовано кілька туристичних баз і санаторіїв^[11].

Флора і фаунаРедагувати

У прибережній частині озера зростає 54 види прибережно-водних рослин^[12], у тому числі очерет, аїр тростиновий, комиш, рогіз вузьколистий, Butomus і Sium latifolium. Плаваючі рослини зустрічаються рідко і включають тільки стрілицю, глечики жовті і гірчак земноводний.

У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо^[3]. Водно-болотяні угіддя прибережної смуги озера є важливими місцями для відпочинку і годування лебедів, гусей та качок, що мігрують між Білим морем і Балтійським морем та Західною Європою.