Чудсько-Псковське озеро
Чудсько-Псковське озеро (ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки річки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європі[2].
Чудсько-Псковське озеро ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee | ||||
---|---|---|---|---|
58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67666666669477848° пн. ш. 27.49166666669477976° сх. д.Координати: 58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д. / 58.67666666669477848° пн. ш. 27.49166666669477976° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Регіон | Псков | |||
Прибережні країни |
![]() ![]() | |||
Геологічні дані | ||||
Склад | Чудське озеро[d], Псковське озеро[d] і Тепле озеро | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 3,55 тис. км² | |||
Висота | 30,1 м | |||
Глибина середня | 7,1 м | |||
Глибина макс. | 15 м | |||
Довжина | 143 км | |||
Ширина | 49 км | |||
Берегова лінія | 520 км | |||
Об'єм | 25 км³ | |||
Вода | ||||
Період оновлення | 86 093 280 секунда[1] | |||
Басейн | ||||
Вливаються | Емайигі і Велікаяd | |||
Витікають | Нарва | |||
Площа басейну | 47 800 км² | |||
Інше | ||||
Geonames | 453737 | |||
Списки | ||||
Категорія:Чудсько-Псковське озеро | ||||
![]() | ||||
| ||||
![]() |
ОписРедагувати
Площа 3550 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.[3]
Озеро складається з трьох частин:[3]
- Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2670 км²;
- Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 710 км²;
- Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 170 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера.
За іншими даними площа озер становить:[4]
- Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2613 км² (73 %);
- Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 709 км² (20 %);
- Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3555 км².
На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка (ест. Piirissaar) і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, складений торф'яником. Дно мулисте.
КліматРедагувати
Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.
ІсторіяРедагувати
Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.
Взимку 1242, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.
Фізико-географічна характеристикаРедагувати
Історія формування озераРедагувати
Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної[5]. У палеозої 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася[6].
Береги, рельєф дна та гідрографія озераРедагувати
Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що складені переважно торфовищами, прилягають обширні низовинні та заболочені простори, які затоплюються в періоди весняних повеней. В періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²[7]. Західний берег Псковського озера біля села Красна Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більше піднесений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Уздовж піщаних берегів на 200—300 м тягнеться смуга мілководдя[8].
ЕкономікаРедагувати
Міста, що розташовані на берегах озера, відносно невеликі і включають Муствее (населення 1 286 осіб), Калласте (населення 920 осіб) і Гдов (населення 3 542 осіб). Найбільше місто Псков (населення 209 840 чоловік) стоїть на річці Великій, за 10 км від озера[9]. На озері ведеться промислове рибальство. Розвинене як вантажне, так і пасажирське судноплавство[10]. Пасажирські судна також обслуговують туристичні тури. Мальовничі береги озера є популярним місцем для туризму і відпочинку, тут розташовано кілька туристичних баз і санаторіїв[11].
Флора і фаунаРедагувати
У прибережній частині озера зростає 54 види прибережно-водних рослин[12], у тому числі очерет, аїр тростиновий, комиш, рогіз вузьколистий, Butomus і Sium latifolium. Плаваючі рослини зустрічаються рідко і включають тільки стрілицю, глечики жовті і гірчак земноводний.
У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо[3]. Водно-болотяні угіддя прибережної смуги озера є важливими місцями для відпочинку і годування лебедів, гусей та качок, що мігрують між Білим морем і Балтійським морем та Західною Європою.
ГалереяРедагувати
Гавань Муствее, Естонія. Липень 25, 2007.
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
- ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-207
- ↑ see The United Nations World Water Development Report
- ↑ а б в Чудсько-Псковське озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Рыбный промысел / Водные биоресурсы // Государственный комитет Псковской области по природопользованию и охране окружающей среды Архівовано 22 травень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- ↑ Географічний енциклопедичний словник: Географічні назви — М.: Радянська енциклопедія. 1983, З. 488.
- ↑ Дарінський А. В. Ленінградська область. — Л. : Лениздат, 1975. — С. 14 — 26.
- ↑ Соколов А. А. Гідрографія СРСР. Л.: Гидрометеоиздат, 1952
- ↑ Енциклопедія туриста. Псковсько-Чудское озеро
- ↑ ЧУДСКО — ПСКОВСКОЕ ОЗЕРО / Мир путешествий и приключений
- ↑ Псков, Псковская область / Туристический портал
- ↑ Базы отдыха Псковской области. Чудское и Псковское озеро / Novel tour. Архів оригіналу за 5 лютий 2018. Процитовано 4 лютий 2018.
- ↑ Водная растительность / Озера и реки Псковской области
Ресурси ІнтернетуРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чудсько-Псковське озеро |
- Чудсько-Псковське озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Peipsi Infokeskus Естонський туристичний інформаційний веб-сайт(рос.)
- Lake Peipus (LAKE, EUROPE) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Це незавершена стаття про озеро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |