Відкрити головне меню

Чугу́ївське військо́ве учи́лище (до 1910: Чугуївське юнкерське піхотне училище) — військово-навчальний заклад російського імперського війська, розташований у Чугуєві; готувало офіцерів піхоти. Вважається, що Чугуївське училище підготувало російському війську найбільшу кількість георгіївських кавалерів.

Чугуївське військове училище
Нагрудный знак Чугуевского военного училища (1913 г.).jpg
Нагрудний знак училища
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Марш «Ой на горі та й женці жнуть»[1]
Розпущено 1918

Свято училища: 26 листопада, день святого Георгія.

Зміст

ІсторіяРедагувати

  • 1 вересня 1865 — Засновано як Чугуївське піхотне юнкерське училище в будівлі колишньої Школи військових топографів.
  • 1888 — переформовано з двухсотеного до чотирисотеного складу: 4 роти, 400 штатних і 44 позаштатних юнкерів (Наказ військового відомства № 218).
  • 1901 — Дворічний курс змінено на трирічний (Наказ військового відомства № 197). Випускникам стали присвоювати офіцерські звання.
  • 1914 — Штат училища збільшено до 1200 юнкерів, встановлено чотиримісячний курс навчання.
  • 15 грудня 1918 — Училище розформовано.

ПрапорРедагувати

27 січня 1903 даровано просте знамено зразка 1900 року. Облямівка червона, шиття золоте. Навершшя зразка 1857 (гвардійське). Держак жовтий. Зображено Спас Нерукотворний.

Нагрудний знакРедагувати

Затверджено 4 жовтня 1913. Мальтійський хрест червоної емалі з білим обідком. У середині — червоний емалевий гурток із золотим обідком, а на ньому — біла фігура св. Георгія Побідоносця.

ФормаРедагувати

Юнкера носили червоні погони з білою облямівкою.

Начальники училищаРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (53 с.) 2011. — 424 с.

ЛітератураРедагувати

  • Альмендінгер В. Чугуївське військове училище / / Військова Бувальщина. Січень 1971. № 108. С.3-7
  • Зибін І. А. Чугуєвці: історично-побутової збірка Об'єднання Чугуївського військового училища. Белград-Новий Сад, Югославія, 1936.
  • Левченко А., сост. Чугуєвці. Вірші і спогади офіцерів Російської імператорської армії. Чугуїв, 2009.
  • Сирцов Б. Чугуївське військове училище. 1916—1917 / Військова Бувальщина № 90, с. 38.

ПосиланняРедагувати