Чубатий Микола Дмитрович

історик української церкви і права, педагог, публіцист
(Перенаправлено з Чубатий Микола)

д-р[2] Мико́ла Дмитрович Чуба́тий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч.

Мико́ла Чуба́тий
Псевдо Nicholas (Mykola) Chubaty
Народився 11 грудня 1889(1889-12-11)
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 10 липня 1975(1975-07-10) (85 років)
Патерсон, Нью-Джерсі, США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРСША США
Діяльність історик української церкви і права, педагог, публіцист
Галузь Історія християнства[1], історія держави права[1], публіцистика[1] і богослів'я[1]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов українська[1], німецька[1], англійська[1] і польська
Заклад Український вільний університет
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Конфесія греко-католик

Життєпис ред.

Народився 11 грудня 1889 року в місті Тернополі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Україна).

У 1909 році закінчив Тернопільську українську гімназію (VIII клас[3]), потім Львівську духовну семінарію (1913).[2] Студіював (19091918) теологію, історію і право у Львівському (1913–1914, закінчив у 1917[2]) та Віденському (1914–1916[2]) університетах, учень Михайла Грушевського та Освальда Бальцера. У 1917 році отримав ступінь доктора філософії.[2]

Брав активну участь у відновленні державності в Західній Україні як розвідник і кур'єр Центрального Військового Комітету, що готував Листопадовий чин. Був активним учасником зайняття українськими силами Львова вночі 1 листопада 1918 року та роззброєння відділку жандармерії в Миклашові під Львовом. Став першим асистентом державного секретаря освіти Агенора Артимовича в уряді ЗУНР. У січні 1919 року прем'єр Сидір Голубович включив його, як знавця історії українського права, до складу делегації до Києва для проведення Злуки ЗУНР і УНР.

Перебував на посаді доцента Державного українського університету (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) у 1919 році. Після повернення до Львова — помічник головного редактора журналу «Нова Рада», засновник і редактор тижневика «Правда».[2] Професор Львівського (таємного) українського університету (19201923), Греко-католицької богословської семінарії, згодом академії (19271938), УВУ та УКУ1963). З 1926 року — член Українського богословського товариства.[2]

У 1939 році емігрував до США. Засновник і перший голова американського відділу Наукового Товариства імені Шевченка. Співзасновник Українського конгресового комітету Америки і довголітній редактор його друкованого органу «The Ukrainan Charterly» (1944–1957).

Наукові праці ред.

Головні наукові праці з історії української церкви ред.

У працях з церковної історії М. Чубатий підкреслював значення християнства на українських землях перед Володимиром Великим, підтримував тмутороканську теорію походження ієрархії в Києві та доводив автономію і помісність Київської митрополії.

Праці з історії українського права, в яких Чубатий оформив схему історії українського права ред.

  • Огляд історії українського права: державне право. Випуск 1 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] і 2 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — Львів, 1921—1922.
  • Державно-правне становище українських земель Литовської держави від кінця 14 ст. (Записки НТШ, тт. 134—135 (1924) і 144—145[4] 1926)
  • Literatur der ukrainischen Rechtsgeschichte in Jahren. (19191929).
  • Przewodnik historyczno-prawny, II — IV. (1930).

Загальні історичні праці ред.

  • Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй[5]. (Записки НТШ, т. 178 (1964).

Публіцистика ред.

Публікував статті в галицьких газетах («Нова Рада», «Правда», «Діло», «Дзвони», «Мета») і американських («Свобода» — постійний співробітник у 19421954, «Америка» й ін.). М. Чубатий був співзасновником Українського конгресового комітету Америки і довголітнім редактором його органу «The Ukrainian Quarterly» (19441957). Як католицький діяч Чубатий був головою секції «Pro Oriente», брав участь у конгресах «Pax Romana»; був співзасновником товариства «Обнова». У 19601970-их був діячем руху за патріархат Української католицької церкви.

Своїми публікаціями Чубатий спричинився до поширення знання про Україну в англосаксонському світі.

Див. також ред.

Лицарі ОУН та УПА

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  2. а б в г д е ж Мельничук Б., Щербак Л. Чубатий Микола Дмитрович… — С. 615.
  3. IY. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1909. — С. 53.
  4. Записки НТШ. Том 144—145[недоступне посилання з серпня 2019]
  5. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.