Чорний часослов
Чо́рний часосло́в — часослов, який отримав свою назву від кольору сторінок. Одна з небагатьох збережених рукописних книг з чорними сторінками. Створено близько 1475 року в Брюгге художником з оточення Віллема Вреланта (Willem Vrelant). Ймовірно, часослов був виконаний на замовлення одного з придворних герцога Бургундії. Зараз знаходиться в Бібліотеці Моргана в Нью-Йорку (інвентарний номер M. 493).
| Чорний часослов | |
| Дата створення / заснування | 1480[1] |
|---|---|
 | |
| Власник | Robert Hoe IIId, Bernard Quaritchd, Léon Grueld, Морганівська бібліотека і музей, Nicolas Yemenizd і Ambroise Firmin Didotd |
| Творець | Willem Vrelantd[2] |
| Країна походження |
 Бельгія[1] |
| З матеріалу | пергамент[1] |
| У збірках | Морганівська бібліотека і музей[1] |
| Інвентарний номер | MS M.493[1] |
 Чорний часослов у Вікісховищі | |
Короткий опис ред.
«Чорний часослов» з Бібліотеки Моргана — один із семи збережених рукописів, сторінки яких в результаті складного процесу забарвлювалися за допомогою сажі або розчинами сполук міді та заліза. Всі відомі манускрипти з чорними сторінками походять з фламандських майстерень та датуються другою половиною XV століття.
«Чорний часослов» має розміри 17 х 12 см, в ньому 121 аркуш з текстом, 14 мініатюр на повну сторінку, 15 великих і велика кількість невеликих ініціалів та 138 декоративних бордюрів. Текст виконаний золотими та срібними чорнилом, тло ініціалів — смарагдово-зелене. При ілюмінуванні рукопису використовувалися сусальне золото, свинцеві білила та криючі фарби. Бордюри розписані золотом на синьому тлі. Чорне тло сторінок вигідно підкреслює загалом доволі обмежену колірну гаму[3].
Художник ред.
Анонімний мініатюрист «Чорного часослова», стиль якого явно вказує, що він належав до кола Віллема Вреланта, одного з провідних майстрів книжкової мініатюри, які працювали в Брюгге, отримав умовне ім'я Майстер Чорного часослова. Про інші манускрипти, виконаних цим художником, нічого невідомо.
Замовник ред.
Для кого був виконаний «Чорний часослов», також невідомо. У книзі немає зображення герба її власника, можна лише припускати, що замовник рукопису був одним із придворних герцога Карла Сміливого.
Збереження ред.
Книга достатньо добре збереглася, однак у деяких місцях помітне лущення чорної фарби. На сайті бібліотеки повідомляється про майбутню реставрації манускрипту[3].
Інші чорні часослови ред.
Існує ще шість добре збережених часословів з чорними сторінками, особливої категорії часослова, популярної при дворі останніх герцогів Бургундії, серед них:
- «Чорний часослов Карла Сміливого» (нім. Schwarzes Stundenbuch Karls des Kühnen , Австрійська національна бібліотека, Відень, Cod. 1856)
- «Часослов Марії Бургундської» (нім. Stundenbuch der Maria von Burgund, Австрійська національна бібліотека, Відень, Cod. 1857)
Факсимільне видання ред.
- Schwarzes Stundenbuch. Faksimile-Ausgabe von Pierpont Morgan Library, New York, M. 493 durch den Faksimile Verlag Luzern, Luzern 2001
Примітки ред.
- ↑ а б в г д http://corsair.themorgan.org/cgi-bin/Pwebrecon.cgi?BBID=110803
- ↑ Walther I. F. Codices Illustres — 2001. — С. 373.
- ↑ а б The Morgan Library & Museum. The Black Hours. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 25 липня 2012.
Література ред.
- Bousmanne B. u.a. Schwarzes Stundenbuch. Wissenschaftlicher Kommentarband zur Faksimile-Ausgabe von Pierpont Morgan Library, New York, M. 493. — Luzern, 2001.
- Walther I. F., Norbert Wolf. Codices illustres. Die schönsten illuminierten Handschriften der Welt. 400 bis 1600. — Köln u. a. : Taschen, 2005. — (Meisterwerke der Buchmalerei) — ISBN 3-8228-4747-X.
- Jahrbuch der Heinrich-Heine-Universität Düsseldorf. 2005/2006. — Düsseldorf : Heinrich-Heine-Universität, 2006. — (Meisterwerke der Buchmalerei) — ISBN 3-9808514-4-3.