Чорний ринок
«Чорний» ринок (англ. Black Market) — нелегальний ринок товарів та послуг; органічний складовий елемент тіньової економіки. Як економічне явище, чорний ринок є індікатором кризи національної економіки, або її торгівельного законодавства; неможливості задовольнення купівельного попиту легальним шляхом.
В залежності від соціально-економічного устрою кожної країни та її законодавства, на подібному ринку як правило продаються-купуються товари, якими неможливо торгувати відкрито, офіційно.
Визначення ред.
Меркадо Негро, так званий «чорний ринок», у Ла-Пасі, Болівія
У літературі, присвяченій чорному ринку, не вироблено єдиної термінології, натомість пропонується багато синонімів, зокрема: підземний, прихований, сірий, тіньовий, неформальний, підпільний, нелегальний, неспостережуваний, непідзвітний, незареєстрований, другий, паралельний і чорний.[1]
Не існує єдиної тіньової економіки, їх багато. Ці тіньові економіки всюдисущі, вони існують як у країнах з ринковою економікою, так і в країнах з централізованим плануванням, як у розвинених, так і в тих, що розвиваються. Ті, хто займається тіньовою діяльністю, обходять, уникають або виключаються з інституційної системи правил, прав, норм і покарань, які регулюють діяльність формальних агентів, що беруть участь у виробництві та обміні. Різні види підпільної діяльності розрізняють відповідно до конкретних інституційних правил, які вони порушують:
- Нелегальна економіка
- Незареєстрована економіка
- Неврахована економіка
- Неформальна економіка
«Нелегальна економіка» складається з економічної діяльності, що здійснюється з порушенням правових норм, які визначають сферу законних форм комерції. Учасники нелегальної економіки виробляють та розповсюджують заборонені товари та послуги, такі як наркотики, зброя та проституція.[2]
Чорний ринок у неліберальних країнах ред.
Так, наприклад, в СРСР була державна монополія на торгівлю алкогольними напоями, на обмін валюти, торгівля будь якими промисловими товарами. Приватна торгівля дозволялася тільки на дрібну сільськогосподарську продукцію (на «колгоспних» ринках), та приватні послуги на кшалт ремонту взуття. Вся інша приватна підприємніцька діяльність та торгівля в цілому переслідувалася за радянським «соціалістичним» законодавством і легально існувати не могла. Так само, як і в інших авторитарних та тоталітарних країнах, де відсутня ліберальна економіка. В СРСР головним чинником тіньової економіки та чорного ринку був загальний хронічний дефіцит товарів первинного попиту та послуг. Особливо дефіцит на якісні («імпортні») товари, які не вироблялися в СРСР, але вироблялися в країнах Заходу.
Чорний ринок у ліберальних країнах ред.
У 1930-х роках в США, під час дії «сухого закону», алкогольні напої можна було придбати тільки підпільно, на «чорному ринку». Чорний ринок на продукти повсякденної необхідності деякий повоєнний час, до відбудови економіки, розквів у всіх країнах Європі у наслідок розрухи Першої, так Другої світової війни.
У деяких сучасних розвинених країнах із-за законодавчої заборони на «чорному ринку» можуть продаватися: наркотики, зброя, органи людського тіла; надаватися такі послуги, як проституція, азартні ігри, спортивні тоталізатори, тощо. У інших розвинених країнах навпаки — торгівля зброєю (переважна більшість штатів США), наркотиками (легкі наркотики — Нідерланди) або проституція (Німеччина, Нідерланди) офіційно дозволені.
Примітки ред.
- ↑ Feige, Edgar L. (2009). Defining And Estimating Underground And Informal Economies: The New Institutional Economics Approach. World Development. Elsevier. 18 (7): 989—1002. doi:10.1016/0305-750x(90)90081-8. S2CID 7899012.
- ↑ Feige, Edgar L. (2016). The Meaning and Measurement of Unobserved Economies: What do we really know about the "Shadow Economy"?. Journal of Tax Administration (30/1).