Вікіпедія

Чорний Віктор Іванович

Чорний Віктор Іванович — український політик, депутат ВРУ 9-го скликання. Член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорний.

Чорний Віктор Іванович (*6 квітня 1968, Ялта (Донецька область)) — український політик, колишній член забороненої в Україні проросійської політичної партії соціального спрямування — ОПЗЖ, Народний депутат України IX скликання.

Віктор Іванович Чорний
Народився 6 квітня 1968(1968-04-06) (56 років)
Ялта, Першотравневий район, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Посада народний депутат України
Партія Опозиційна платформа — За життя
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис ред.

Віктор Чорний народився 6 квітня 1968 року в селі Ялта у сім'ї службовців. У 1985 році закінчив Ялтинську ЗОШ і вступив до Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ.

У 2003 році закінчив державне управління в Українській Академії державного управління при Президентові України.

Підполковник запасу, член національної спілки журналістів України, кандидат в майстри спорту з боротьби дзюдо.[джерело?]

Трудова діяльність ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • 1985 по 1989 рік — курсант Донецького вищого військово — політичного училища інженерних військ та військ зв'язку;
  • 1989 по 1994 роки — офіцер Збройних Сил СРСР, України.
  • 1995 по 1996 — інспектор служби безпеки ЗАТ «Тоналіто-Інтур»;
  • 1996 по Генеральний менеджер НПП «КЛП»;
  • 1996 по 1997 — Комерційний директор НПП «КЛП-ПЛЮС»;
  • 1997 по 1998 — Директор КФ «Грона»;
  • 1998 по 1999 — Генеральний директор ТОВ «Кондитерський Торговий Дім»;
  • 1999 по 2000 — Заступник голови Київської міської Спілки захисту прав споживачів;
  • 2000 по 2002 — слухач Української Академії державного управління при Президентові України;
  • 2002 по 2005 — Голова ГО «Комітет захисту прав споживачів Дарницького району м. Києва»;
  • 2005 — помічник-консультант народного депутата України;
  • 2005 по 2006 — Голова ГО «Комітет захисту прав споживачів Дарницького району м. Києва»;
  • 2006 по 2010 — заступник голови Подільської районної у м. Києві державної адміністрації;
  • 2011 по 2012 — Начальник Українського санітарно — медичного центру державного підприємства «Укрекоресурси»;
  • 2012 по 2015 — Голова Всеукраїнської громадської організації «Рух Громадянської Дії»;
  • 2015 по т.ч. — Директор ТОВ «Детективна охоронна компанія „Сварог“».

Громадська діяльність ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • 1998—2002 р. — депутат Харківської районної м. Києва ради; заступник голови постійної комісії
  • 2002—2006 р.- помічник-консультант народного депутата України
  • 2002—2006 р.- депутат Дарницької районної м. Києва ради; голова постійної комісії з питань роботи підприємств побуту, торгівлі, громадського харчування, транспорту, зв'язку та захисту прав споживачів;
  • 2009 р. — Голова Всеукраїнської громадської організації «Рух Громадянської Дії»
  • 2014 р. — почесний член Федерації бойового САМБО України
  • 2015 р. — Президент ГО «Асоціація ведичних бойових мистецтв».

Політична діяльність ред.

На парламентських виборах 2019 року бу обраний народним депутатом від партії «Опозиційна платформа — За життя» (№ 27 у списку)[1]. У Раді став членом Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[2], голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством.

Нагороджений ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • Медаллю «Захиснику Вітчизни» у 1999 році,
  • Подяками Київського міського голови у 2000 та 2005 році,
  • Почесною грамотою Київського міського голови у 2007 році,
  • Подяками голови Дарницької районної у м. Києві ради у 2004 та 2006 році,
  • Подяками голови Подільської районної у м. Києві ради у 2006 та 2008 році,
  • Почесною грамотою Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів — інтернаціоналістів) у 2009 році,
  • Грамотою Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах неповнолітніх у 2005 році,
  • Нагрудним знаком «Знак Пошани» голови Дарницької районної у м. Києві ради у 2006 році,
  • Нагрудним знаком «Знак Пошани» голови Подільської районної у м. Києві ради у 2007 році,
  • У 2010 році присвоєне звання «Почесний громадянин Подільського району м. Києва».

Скандали ред.

Займався кнопкодавством, використовуючи спеціально прилаштовані для непомітності книги.[3]

Особисте життя ред.

Одружений, має двох доньок та сина.

Примітки ред.

  1. ↑ Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список Українська правда (9 липня 2019)
  2. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  3. ↑ В ОПЗЖ придумали ноу-хау: кнопкодавить можно даже ногой. Украинская правда (рос.). Процитовано 27 травня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорний_Віктор_Іванович&oldid=41601654