Чоловіча збірна Польщі з волейболу

чоловіча національна збірна Польщі

Чоловіча збірна Польщі з волейболу — чоловіча волейбольна збірна, яка представляє Польщу на міжнародних змаганнях із волейболу усіх рівнів, які проводять під егідою ФІВБ i CEV, а також на олімпійських іграх, чемпіонатах світу, чемпіонатах Європи, Кубку світу, кубках великих чемпіонів світу, волейбольній Лізі Націй і відбіркових раундах, які передують проведенню цих змагань. Нині головним тренером є серб Нікола Ґрбич.

Польща
Flag
АсоціаціяПольська федерація волейболу (PZPS)
КонфедераціяCEV
Вебсайтpzps.pl
Головний тренерНікола Ґрбич
Рейтинг ФІВБ(станом на )
Олімпійські ігри
Виступів9 (Дебют в 1968)
Найкращий результат (1976)
Чемпіонат світу
Виступів18 (Дебют в 1949)
Найкращий результат(1974, 2014, 2018)
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Золото Монреаль 1984
Дружба-84
Бронза Москва, Росія 1984
Чемпіонат світу
Золото Мексика 1974
Золото Польща 2014
Золото Італія — Болгарія 2018
Срібло Японія 2006
Срібло Польща — Словенія 2022
Кубок світу
Срібло Польща 1965
Срібло Японія 2011
Срібло Японія 2019
Бронза Японія 2015
Чемпіонат Європи
Золото Туреччина 2009
Золото Італія/Болгарія/П.Македонія/Ізраіль 2023
Срібло Югославія 1975
Срібло Фінляндія 1977
Срібло Франція 1979
Срібло Болгарія 1981
Срібло Східна Німеччина 1983
Бронза Туреччина 1967
Бронза Австрія/Чехія 2011
Бронза Франція/Словенія/Бельгія/Нідерланди 2019
Бронза Польща/Чехія/Естонія/Фінляндія 2021
Ліга Європи
Бронза Польща 2015
Ліга Націй
Бронза Чикаго, США 2019
Світова Ліга
Золото Софія, Болгарія 2011
Бронза Гданськ, Польша 2012
Польська національна збірна перед товарським матчем із збірною Франції, м. Ряшів, 29 травня 2010. Гравці зліва на право: Руцяк (#14), Бартман (#9), Курек (#6), Ломач (#19), Ярош (#7), Клос (#8), Міка (#13), Чарновські (#16), Бонкевич (#17), Жигадло (#11), Можджонек (#18), Гачек (#15), Заторські (#12), Грушка (#3).

Шість разів її обирали найкращою командою за підсумками голосування читачів польського журналу «Przegląd Sportowy» у 2006, 2009, 2011, 2012, 2014 i 2018 роках. Керує командою Польський волейбольний союз (PZPS).

Польська чоловіча команда з волейболу — одна з найсильніших команд світу й чемпіон 2018 року, посідає друге місце у світовому рейтингу ФІВБ.

На подіумі Світової ліги 2011 із бронзовими медалями. Капітан Пйотр Ґрушка тримає трофей.

Історія

ред.
 
Веслав Чая
 
Пйотр Гачек
 
Фабіян Джизґа
 
Влодзімеж Садальський
 
Павел Заторський
 
Міхал Куб'як
 
Міхал Руцяк під час гри з клубом «Трефль» Гданськ 14 жовтня 2012.

Грати у волейбол у Польщі почали на початку XX століття й був він суто аматорським. Початком волейболу в Польщі в професійній формі вважають 1926 рік, коли створили Польську асоціацію спортивних ігор, яка після Другої світової війни змінила свою назву на Польську федерацію баскетболу, волейболу та гандболу (PZKSS). PZKSS брала дуже активну участь у створенні структур Міжнародної федерації волейболу (ФІВБ), створеної в 1947 році, завдяки чому спортивний функціонер Зигмунт Новак зміг стати її віцепрезидентом.[1]

Першою грою польської чоловічої збірної вважають проведену у Варшаві 28 лютого 1948 року гру зі збірною Чехословаччини, яка закінчилася перемогою гостей із рахунком 3:2.[2]

Офіційний міжнародний дебют відбувся в 1949 році на першому чемпіонаті світу з волейболу в Празі, де польська команда зайняла 4-те місце. У 1967 році в Стамбулі польська збірна вперше стала призером чемпіонату Європи, а 1968-го польська команда отримала змогу виступати на олімпійських іграх. На перший історичний для поляків турнір літніх олімпійських ігор Тадакш Шлягор (тодішній тренер команди) зібрав одинадцятьох чемпіонів Європи 1967 року. Єдиним спортсменом, який не виступав на тій олімпіаді, був Ришард Ширушильський, якого замінив Збігнев Зарчицький. Першим турніром, який передував іграм був «Турнір столиць», що відбувався в квітні, де національна команда виступала за Варшаву. Одним з головних успіхів тоді була перемога над Чехословацькою командою з рахунком 3:1, проте в наступних іграх польська команда програла угорській (2:3) і команді НДР (1:3). У квітні поляки також виступали на турнірі в Остенде, де вони закінчили свій перший етап підготовки, і їм удалось двічі виграти, спершу в угорців, потім у югославів, проте вони програли команді Румунії. У серпні відбулися наступні два товариські турніри: перший проходив в місті Брашові, де збірна Польщі несподівано програла другій збірній Румунії, проте на іншому турнірі, що проходив в Магдебурзі, полякам вдалось виграти в тодішніх чемпіонів Європи — СРСР.[3] Польська волейбольна команда досягла своїх найкращих результатів у 1970-х, коли виграла золоті медалі на Чемпіонаті світу серед чоловіків 1974 року та Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі.[2] Вони також виграли декілька срібних медалей на чемпіонаті Європи в період з 1975 по 1983 рік, кілька разів програвши збірній СРСР. У той час командою керував Губерт Вагнер. На літніх олімпійських іграх у канадському Монреалі виступило 10 команд: у групі A, в яку потрапили поляки, були також Чехословаччина, Канада, Південна Корея та Куба. До півфіналу повинні були потрапити дві команди, які посіли б перше та друге місця. Перший матч національна команда Польщі грала 18 липня з Південною Кореєю, перші дві партії в грі вони програли 12 i 6, проте в трьох завершальних команда впевнено отримала перемогу. На другий день господарі турніру в трьох сетах програли полякам. Третя гра з кубинцями, як і перша, розпочалась програшем для поляків у двох сетах. Однак польські гравці виграли третю і четверту партії. П'ятий сет став вирішальним і закінчився через 47 хвилин з рахунком 20:18 на користь поляків. Для виходу в півфінал, Польща, окрім того, що мусила не програти, мала також перемогти в останньому матчі з Чехословаччиною, оскільки на той час в групі склалася така ситуація, що вони мали набагато гірші показники ніж кубинці. Поляки легко виграли той матч з рахунком 3:1, програвши лише перший сет. У півфінальному матчі збірна Польщі зіткнулася із захисником титулу — Японією. У тій грі тренер поляків Вагнер виставив на гру Гавловського, Скорека, Вуйтовича, Рибачевського, Стефанського та Боска, натомість на заміні були Зажицький, Карбаж та Любеєвський, тоді поляки втретє перемогли в п'ятисетовому матчі. 31 липня в фіналі команда зійшлася зі збірною СРСР, яка тоді виступала неймовірно вдало та не програла жодного сету в жодному матчі. Грати у фіналі вийшли ті самі волейболісти, що й у півфіналі. Після того, як перший сет поляки програли, тренер збірної поміняв Карбажа на Рибачевського; у другому сеті вдалось перемогти полякам, у третьому знову виграли СРСР, проте четвертий сет закінчився на користь поляків із рахунком 19:17. У фінальному сеті польські волейболісти після того, як рахунок на табло став 7:7, більше не програли ні балу, таким чином виграли золото Олімпійських ігор — третю чемпіонську медаль під керівництвом Губерта Єжи Вагнера.[4][5]

Після виступів на олімпіаді Губерт Вагнер вирішив піти у відставку, а новим тренером збірної став колишній асистент Єжи Вальч. У той час, коли відбувалися олімпійські ігри, відбувся конгрес ФІВБ, на якому було прийнято рішення змінити цикл проведення міжнародних змагань, зокрема першість Європи повинна була відбуватись відтепер кожні 2 роки в непарні дати. Виходячи з такої позиції 1977 року в Фінляндії відбувся наступний чемпіонат Європи.[6]

Найтитулованішим гравцем у історії польського волейболу є нападник Томаш Вуйтович — чемпіон світу, олімпійський та чотириразовий срібний призер чемпіонатів Європи. Його колеги по збірній, які грали в 1970-их — Станіслав Госціняк і Едвард Скорек — були прийняті до Волейбольної зали слави в місті Голіок. У 2010 році в Зал слави після смерті включено тренера та волейболіста Губерт Єжи Вагнера.[7]

 
Томаш Вуйтович

На груповому етапі чемпіонату Європи польські волейболісти зустрічалися з Болгарією, Чехословаччиною, Нідерландів, ГДР i СРСР, де програли тільки один раз німцям. У групі вони тоді зайняли друге місце після СРСР, що давало їм змогу вийти у півфінал. У півфіналі грали з Румунією, яка зайняла перше місце в своїй групі, програвши тільки італійцям. Польща в тому поєдинку здобула перемогу, після чого у фіналі відбувся матч між волейболістами СРСР та Польщі, серед яких попередньо перемогли поляки в групі 3:1. Однак цього разу саме гравці Радянського Союзу вийшли переможцями, перемігши 3:1. У фінальному поєдинку в основі зіграли Босек, Чая, Гавловський, Карбаж, Стефанський та Вуйтович. Так поляки стали срібними призерами турніру й, окрім того, найкращим нападником того турніру став Томаш Вуйтович.[8][9]

Коли тренером збірної став Александер Скіба, команда двічі вигравала титули віцечемпіонів Європи — у 1979 році на першості у Франції та 1981-го на першості в Болгарії, крім того, поляки зайняли 4-те місце на Олімпійських іграх у Москві та 6-те місце на чемпіонаті світу 1982 року в Аргентині. У 1983-му Губерт Вагнер перестав тренувати польську жіночу волейбольну команду і знову став тренером чоловічої збірної, яка під його керівництвом виграла п'яту срібну медаль поспіль на чемпіонаті Європи у 1983 році. Також польська команда пройшла кваліфікацію на Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі, але через бойкот країн соціалістичного блоку польські волейболісти на турнірі не взяли участі. Натомість, команда грала у змаганнях «Дружба-84», проведених альтернативно для спортсменів із соціалістичних країн, де поляки здобули бронзові медалі. Вже на наступному чемпіонаті Європи в 1985 році команда посіла четверте місце. Відтоді до 1997 року команда переживала тривалий спад, однак після цього знову настав етап тріумфів та великих перемог.

Період Рауля Лосано

ред.

17 січня 2005 року Польська федерація волейболу (PZPS) обрала Рауля Лосано на посаду головного тренера національної збірної. Головними його досягненнями стали:

16 вересня 2008 р. керівництво Польської федерації волейболу вирішило не продовжувати контракт, термін дії якого закінчився 31 грудня 2008 року.

Період Данієля Кастеллані

ред.

Новим тренером польської збірної став Данієль Кастеллані, колишній тренер польської волейбольної команди «Скра» Белхатув. Рішення про його призначення оголосили 17 січня 2009 року.[10] Найбільшим його успіхом стала перемога на Чемпіонаті Європи 2009, що відбувся в Туреччині. Наступного року його звільнили через поганий виступ команди на Чемпіонаті світу 2010. PZPS виплатив йому компенсацію за дострокове розірвання договору.

Збірна після 2011 року

ред.

Третього лютого 2011 року з рішення керівництва PZPS новим тренером обрали Андреа Анастазі, а вже 23 лютого з ним підписали нову угоду. Одним із його перших кроків було усунення одного з лідерів команди Маріуша Влязлого. Того року він із командою брав участь у трьох міжнародних змаганнях: Світовій лізі, де вони посіли третє місце, Чемпіонаті Європи теж третє, в Кубку світу — друге місце, а також пройшли кваліфікацію на Олімпійські ігри в Лондоні.

У 2012 році команда перемогла в Світовій лізі, здолавши в фіналі з рахунком 3:0 збірну США, натомість виступ на Олімпійських іграх у Лондоні закінчився невдало.[11] Збірну Польщі з волейболу тоді вважали одним із фаворитів на здобуття олімпійських медалей, проте команда вибула з турніру, програвши майбутнім чемпіонам росіянам з рахунком 0:3.

Сезон 2013 збірна почала з виступів у Світовій лізі, де захищали золоті медалі, здобуті торік, однак на цьому турнірі поляки зазнали невдачі, розпочавши з чотирьох поразок (дві поразки бразилцям і дві інші Франції), що було найгіршим початком виступів поляків на цьому турніру від 1999 року. Однак «кадра» все ще мала шанс пройти до фінального турніру, що відбувався тоді в Мар-дель-Плата, якби вдалося перемогти команди США та Аргентини, проте, після матчу зболгарами стало ясно, що чемпіонський титул захистити не вдасться: у першому матчі програли 0:3. У матчі-реванші, який має лише престижне значення, поляки також програли 2:3. У загальному підсумку Світової ліги 2013 року поляки посіли 11-те місце, що також було найгіршим результатом для збірної Польщі у Світовій лізі з 1998 року. Ще однією подією став чемпіонат Європи, де у своїй групі зайняли 2-ге місце після команди Франції, що дало змогу грати в стикових матчах, утім уже в першому матчі програли болгарам 2:3, хоча вигравали 2:0. Через погані результати в сезоні Анастазі звільнили з посади 24 жовтня 2013 року. PZPS виплатило йому компенсацію за дострокове розірвання договору.

Місяць потому, 24 листопада 2013 PZPS вибрала новим тренером Стефана Антіґу — француза, колишнього професійного волейболіста, який кілька років грав у польській волейбольній лізі, але раніше не працював тренером. Він почав тренерувати збірну в травні 2014 року, закінчивши професійну кар'єру волейболіста. У 2014-му чоловіча збірна брала участь у відбіркових турах до чемпіонату Європи 2015 року. Суперниками у кваліфікаційній групі були Словенія, Північна Македонія та Латвія. У першому кваліфікаційному етапі у Вроцлаві поляки виграли всі три поєдинки, програвши лише один сет. Через тиждень, під час другого кваліфікаційного турніру в Любляні на початку вони програли матч Словенії на тай-брейку, але виграли два матчі поспіль із Латвією та Північною Македонією з рахунком 3:0 і вийшли на чемпіонат Європи. Пізніше команда почала грати в Світовій лізі, де перейшла до першого дивізіону, тобто Еліти. Однак, колективові не вдалося пройти до фінального етапу турніру, попри дві перемоги над Бразилією, Італією та Іраном, які виходили у фінальний етап турніру.

 
Стефан Антіга у футболці польської чоловічої волейбольної збірної під час чемпіонату світу з волейболу серед чоловіків 2014 у Польщі.

Найважливішим турніром для тренера та волейболістів став чемпіонат світу, що відбувався в Польщі. Польські волейболісти виграли перший груповий етап, де здобули перемогу в кожному матчі та максимальну кількість балів, програвши лише один сет у матчі проти Камеруну. Суперниками на другому груповому етапі були США, Італія, Іран та Франція. Поляки розпочали цей етап з поразки 1:3 проти США, але згодом команда виграла ще три матчі і просунулася з другого місця в групі у третій груповий етап, де суперниками були Бразилія (чемпіони світу) та Росія (олімпійські чемпіони). На тому турнірі команда двічі перемогла з рахунком 3:2 і вийшла з групи з першого місця. У півфіналі суперниками була збірна Німеччини, яку здолали з рахунком 3:1, завдяки чому після 8 років вийшли у фінал чемпіонату світу, де їхнім суперником була Бразилія, яким поляки програли раніше з рахунком 0:3 у 2006-му. У першому сеті бразильці впевнено домінували та перемогли, але в наступних сетах взяла верх польська команда, і так команда здобула перемогу вдруге в своїй історії і вперше за 40 років.

У Світовій Лізі 2015 збірна посіла 4-те місце, а на Кубку світу 2015 здобула бронзу. Під час Чемпіонату з волейболу 2015 команда зайняла 5-ту позицію. Після перемоги на кваліфікаційному турнірі, що проходив у Японії, польська команда здобула право участі на олімпіаді в Ріо у 2016 році. На самому турнірі збірній удалось портрапити до чвертьфіналу і зайняти 5-8 місця. У Лізі світу 2016 польська збірна зайняла 5-те місце. 10 жовтня 2016 року Польська федерація волейболу оголосила про розірвання тренерського контракту з французом.

У 2017 році головним наставником команди за результатами конкурсу став Фердинандо Де Джорджі, якого, втім, невдовзі звільнили. Серед нових претендентів на посаду керманича «кадри» був, зокрема, аргентинець Марсело Мендес.[12]

7 лютого 2018 року PZPS вибрав новим тренером Польщі бельгієць Вітал Гейнен. З новим тренером команда пройшла до фінального турніру Ліги Націй 2018 року.

30 вересня 2018 року на Чемпіонаті світу 2018 після перемоги у фіналі в Турині над збірної Бразилії 3:0 біло-червоні захистили свій титул чемпіона світу.

Знову польська збірна пройшла у фінальний етап Ліги націй 2019, який грали в Чикаго, де граючи в експериментальному складі, що складається здебільшого з гравців молодого покоління, вона посіла 3-тє місце.

У кваліфікаційному турнірі до олімпійських ігор в Токіо, який відбувся в Тримісті, збірна Польщі перемогла, вигравши всі матчі. У 2019 році команда зайняла 2-ге місце на турнірі Кубку світу.

Історичні ігри

ред.
 
Польська національна волейбольна команда під час Ліги Націй 2019
 
Польська команда під час виступів у Світовій Лізі 2006

Участь у міжнародних турнірах

ред.

Статистика

ред.
Змагання       Всього
Волейбол на Олімпійських Іграх 1 0 0 1
Чемпіонат світу 3 1 0 4
Чемпіонат Європи з волейболу 2 5 3 10
Кубок світу 0 3 1 3
Всесвітній кубок чемпіонів з волейболу 0 0 0 0
Ліга Націй 0 0 1 1
Світова ліга 1 0 1 2
Європейські ігри 0 0 0 0
Євроліга 0 0 1 1
Універсіада з волейболу 0 2 0 2
Змагання Дружба 84 з волейболу 0 0 1 1
Всього 6 10 8 24
Товариські турніри       Всього
Меморіал пам'яті Губерта Єжи Вагнера 8 5 3 16
Всього 8 5 3 16

Олімпійські ігри

ред.

     Переможці       Срібні призери        Третє місце       Четверте місце

Олімпійські Ігри таблиця
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  1964 Не кваліфікувалися
  1968 Груповий раунд 5 9 6 3 18 11
  1972 Попередній тур 9 6 2 4 11 12
  1976 Фінал   1 6 6 0 18 9
  1980 Півфінал 4 6 3 3 12 11
  1984 Бойкот
  1988 Не кваліфікувалися
  1992
  1996 Попередній тур 11 5 0 5 1 15
  2000 Не кваліфікувалися
  2004 Чвертьфінал 5 6 3 3 10 12
  2008 Чвертьфінал 5 5 4 2 14 9
  2012 Чвертьфінал 5 6 3 3 11 10
  2016 Чвертьфінал 5 6 4 2 14 8
  2020 Чвертьфінал 5 6 4 2 16 7
Всього 1 Титул 10/15 61 35 27 125 104

Чемпіонати світу

ред.
Чемпіонат світу таблиця
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  1949 Фінальний етап 5 7 2 5 9 15
  1952 7–11 місця 7 7 5 2 17 6
  1956 Фінальний етап 4 10 7 3 23 11
  1960 Фінальний етап 4 10 7 3 24 14
  1962 Фінальний етап 6 11 5 6 23 19
  1966 Фінальний етап 6 10 6 4 22 18
  1970 Фінальний етап 5 11 7 4 24 21
  1974 Фінальний етап   1 11 11 0 33 10
  1978 5–8 місця 8 9 5 4 18 16
  1982 5–8 місця 6 9 5 4 17 14
  1986 9–12 місця 9 8 4 4 15 12
  1990 Не кваліфікувалися
  1994
  1998 Груповий етап 17 3 1 2 4 6
  2002 Другий раунд 11 6 4 2 15 10
  2006 Фінал   2 11 10 1 30 6
  2010 Другий раунд 13 5 3 2 9 9
  2014 Фінал   1 13 12 1 37 15
    2018 Фінал   1 12 9 3 32 14
   2022 Фінал   2 7 6 1 19 8
Всього 3 Титули 18/20 160 109 51 371 224

Кубок Світу

ред.
Кубок світу
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  1965 Фінальна група   2 7 6 1 20 9
  1969 7–11 місця 8 місце 6 3 3 12 9
  1977 Фінальна група 4 місце 8 6 2 18 13
  1981 Груповий раунд 4 місце 7 4 3 14 13
  1985 Не брали участі
  1989
  1991
  1995
  1999
  2003
  2007
  2011 Груповий раунд   2 11 8 3 30 15
  2015 Груповий раунд   3 11 10 1 31 11
  2019 Груповий раунд   2 11 9 2 30 9
Всього 0 Титулів 7/14 61 46 15 155 79

Всесвітній кубок чемпіонів з волейболу

ред.
Всесвітній кубок таблиця
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  1993 Не брали участі
  1997
  2001
  2005
  2009 Груповий раунд 4 місце 5 2 3 9 10
  2013 Не брали участі
  2017
Всього 0 Титулів 1/7 5 2 3 9 10

Ліга Націй

ред.
Волейбольна Ліга Націй таблиця
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  2018 Фінальний Етап 5 17 10 7 33 25
  2019 Півфінал   3 19 14 5 48 31
Всього 0 Титулів 2/2 36 24 12 81 56
 
Польські волейболісти перед матчем Світової ліги, 2008 рік
 
Польська команда під час гри з Аргентиною на турнірі Світової Ліги, 2005 рік

Турнір пам'яті Губерта Єжи Вагнера

ред.

Чемпіонати Європи

ред.
 
Переможці чемпіонату Європи 2009
Чемпіонати Європи таблиця
Рік Раунд Позиція І В П СВ СП
  1948 Не брали участі в кваліфікації
  1950 Груповий раунд 6 5 0 5 3 15
  1951 Не брали участі в кваліфікації
  1955 Фінальна стадія 6 9 4 5 17 19
  1958 Фінальна стадія 6 11 7 4 25 15
  1963 Фінальна стадія 6 9 5 4 18 16
  1967 Фінальна стадія   3 10 7 3 25 13
  1971 Фінальна стадія 6 8 3 5 14 16
  1975 Фінальна стадія   2 7 5 2 17 9
  1977 Фінальна стадія   2 7 5 2 18 9
  1979 Фінальна стадія   2 7 6 1 18 8
  1981 Фінальна стадія   2 7 6 1 18 5
  1983 Фінальна стадія   2 7 6 1 19 9
  1985 Фінальна стадія 4 7 4 3 14 11
  1987 Не кваліфікувалися
  1989 Груповий етап 7 7 4 3 15 11
  1991 Груповий етап 7 7 4 3 14 15
  1993 Груповий етап 7 7 3 4 14 14
  1995 Груповий етап 6 7 3 4 10 12
  1997 Не кваліфікувалися
  1999 Не кваліфікувалися
  2001 Груповий етап 5 7 5 2 15 13
  2003 Груповий етап 5 7 4 3 17 12
  2005 Груповий етап 5 5 3 2 10 7
  2007 Груповий етап 11 6 1 5 8 16
  2009 Фінал   1 8 8 0 24 7
   2011 Півфінал   3 7 4 3 14 12
   2013 Раунд 16 9 4 2 2 9 8
   2015 Чвертьфінал 5 4 3 1 11 4
  2017 Груповий етап 10 4 2 2 6 6
     2019 Півфінал   3 9 8 1 25 4
     2021 Півфінал   3 9 8 1 25 7
     2023 Фінал   1 9 9 0 27 4
Всього 2 Титули 28/33 192 121 71 425 290

Команда

ред.

Поточний склад

ред.

Гравці та персонал волейбольної команди Польщі:

Головний тренер: Вітал Гейнен
Асистенти: Міхал Мєшко Гоголь, Себастьян Павлік
Тренери з фізичної підготовки: Якуб Ґнядо, Фонс Вранкен
Лікарі: Ян Сокаль, Кшиштоф Зайонц, Веслав Маронь, Себастьян Жаб'єрек
Фізіотерапевти: Томаш Пєчко, Матеуш Ковалік
Скаут: Роберт Кажм'єрчак
Офіційний речник: Маріуш Шишко
Менеджери: Губерт Томашевські, Анджей Волковицький
No. Імя Дата народження Висота Вага Спайк Блок 2020–21 клуб
1 Новаковський, ПйотрПйотр Новаковський (1987-12-18)18 грудня 1987 2,05 m (6 ft 9 in) 101 kg (223 lb) 360 cm (140 in) 338 cm (133 in)   VERVA Варшава ORLEN Paliwa
3 Музай, МацейМацей Музай (1994-05-21)21 травня 1994 2,08 metres (6 ft 10 in)* 88 kg (194 lb) 379 cm (149 in) 340 cm (130 in)   Урал Уфа /   Перуджа
6 Конарський, ДавидДавид Конарський (1989-08-31)31 серпня 1989 1,98 m (6 ft 6 in) 101 kg (223 lb) 355 cm (140 in) 335 cm (132 in)   «Чарні» Радом
7 Шальпук, АртурАртур Шальпук (1995-03-20)20 березня 1995 2,01 m (6 ft 7 in) 93 kg (205 lb) 350 cm (140 in) 325 cm (128 in)   VERVA Warszawa ORLEN Paliwa
9 Леон, ВільфредоВільфредо Леон (1993-07-31)31 липня 1993 2,01 m (6 ft 7 in) 93 kg (205 lb) 380 cm (150 in) 346 cm (136 in)   Перуджа
10 Войташек, Дам'янДам'ян Войташек (1988-09-07)7 вересня 1988 1,80 m (5 ft 11 in) 79 kg (174 lb) 330 cm (130 in) 305 cm (120 in)   VERVA Warszawa ORLEN Paliwa
11 Джизга, ФабіянФабіян Джизга (1990-01-03)3 січня 1990 1,96 m (6 ft 5 in) 90 kg (200 lb) 335 cm (132 in) 325 cm (128 in)   Ресовія
12 Ломач, ГжегожГжегож Ломач (1987-10-01)1 жовтня 1987 1,88 m (6 ft 2 in) 80 kg (180 lb) 336 cm (132 in) 309 cm (122 in)   Скра
13 Куб'як, МіхалМіхал Куб'як (C) (1988-02-23)23 лютого 1988 1,92 m (6 ft 4 in) 87 kg (192 lb) 340 cm (130 in) 320 cm (130 in)   Панасонік Пантерс
14 Слівка, АлександерАлександер Слівка (1995-05-24)24 травня 1995 1,98 m (6 ft 6 in) 83 kg (183 lb) 342 cm (135 in) 325 cm (128 in)   ЗАКСА
15 Кохановський, ЯкубЯкуб Кохановський (1997-07-17)17 липня 1997 1,99 m (6 ft 6 in) 84 kg (185 lb) 360 cm (140 in) 319 cm (126 in)   ЗАКСА
17 Заторський, ПавелПавел Заторський (1990-06-21)21 червня 1990 1,84 m (6 ft 0 in) 73 kg (161 lb) 328 cm (129 in) 304 cm (120 in)   ЗАКСА
18 Кволек, БартошБартош Кволек (1997-07-17)17 липня 1997 1,93 m (6 ft 4 in) 93 kg (205 lb) 343 cm (135 in) 320 cm (130 in)   ЗАКСА
20 Бенек, МатеушМатеуш Бенек (1994-04-05)5 квітня 1994 2,10 m (6 ft 11 in) 98 kg (216 lb) 351 cm (138 in) 329 cm (130 in)   Скра

Головні тренери

ред.
 
Тренер команди Вітал Гейнен

Асистенти

ред.

Гравці які зіграли найбільше матчів

ред.

Волейболісти, які нині грають у збірній, виділені жирним шрифтом.[13]

 
Павел Загумний (AZS Ольштин) як гравець у сезоні 2005/2006 польської волейбольної ліги.
 
Себастьян Швідерський під час спеціальної церемонії, організованої на честь закінення його кар'єри.
 
Едвард Скорек
 
Маріуш Влязлий під час гри 30 вересеня 2011.
 
Бартош Курек
 
Марцін Мозджонек після матчу збірної Польщі зі збірною США, 2012 рік.
Номер Гравець Роки активності Кількість ігор
1. Пйотр Грушка 1995-2011 450
2. Павел Загумний 1996-2014 427
3. Веслав Гавловський 1969-1980 366
4. Ришард Босек 1969-1986 359
5. Іренеуш Клос 1978-1987 337
6. Томаш Вуйтович 1973-1984 325
7. Себастьян Швідерський 1996-2011 322
Кшиштоф Ігначак 1998-2017 322
9. Анджей Стельмах 1990-2005 306
10. Войцех Джизга 1978-1985 291
11. Войцех Рутковський 1955-1968 290
12. Едвард Скорек 1964-1976 284
13. Влодзимеж Налазек 1978-1985 278
14. Давид Мурек 1996-2008 277
15. Кшиштоф Стельмах 1987-1997 274
16. Влодзімеж Стефанський 1969-1980 267
17. Бартош Курек 2007- 287
18. Лех Ласько 1975-1984 261
19. Вітольд Роман 1987-1997 259
20. Лешек Урбанович 1985-1996 252
21. Вацлав Голець 1983-1991 250
22. Лукаш Жигадло 1998-2014 247
23. Тадеуш Сівек 1958-1968 243
24. Марцін Мозджонек 2007-2016 242
Збігнєв Зелінський 1983-1990 242
26. Анджей Мартиняк 1979-1987 240
Міхал Вінярський 2004-2014 240
28. Пйотр Новаковський 2008- 230
Марцін Новак 1994-2003 230
30. Ришард Сершульський 1957-1967 226
31. Здзіслав Амброзяк 1963-1972 220
32. Станіслав Госщіняк 1965-1974 218
Марек Курбач 1969-1979 218
34. Александр Скіба 1967-1976 210
Губерт Вагнер 1963-1971 210
36. Веслав Чайя 1974-1980 205
Міхал Банкевич 2001-2011 205
38. Вальдемар Каспарчак 1984-1990 201
39. Станіслав Бебель 1968-1978 199
40. Кшиштоф Стефановіч 1983-1987 191
41. Маріуш Шушко 1989-1996 187
42. Влодзімеж Садальський 1970-1977 186
43. Пйотр Василевський 1985-1993 180
44. Лукаш Кадзевич 2001-2009 178
Мар'ян Кардас 1982-2000 178
46. Мацей Ярош 1977-1982 176
47. Дам'ян Дацевич 1993-2004 174
47. Міхал Куб'як 2011-2022 174
49. Мирослав Рибачевський 1973-1980 169
50. Міхал Руцяк 2004-2014 166
51. Збігнев Ясюкевич 1967-1976 162
52. Збігнев Зажицький 1968-1976 159
Аркадіуш Вішневські 1985-1995 159
54. Маріуш Влязлий 2005-2014 155
Гжегош Шиманський 1998-2007 151
56. Павел Папке 1996-2003 149
57. Ришард Юрек 1981-1985 145
Маріуш Сордиль 1989-1995 145
60. Даріуш Станіцький 1983-1991 143
61. Якуб Ярош 2009-2015 142
Даніель Плінський 2005-2010 142
63. Аркадіуш Голаш 2001-2005 141
64. Станіслав Здунчик 1961-1971 140
65. Роман Бартузі 1990-1997 138
65. Збігнев Бартман 2008-2013 137
Ромуальд Пашкевич 1961-1969 137
67. Роберт Пригель 1996-2007 136
68. Збігнєв Оушек 1959-1967 129
Лешек Молєнда 1975-1980 129
70. Фабіан Джизга 2010- 128
71. Яцек Рухліцький 1983-1986 126
72. Єжи Суханек 1955-1966 125
73. Анджей Сольський 1989-1995 122
74. Войцех Гжиб 2003-2015 120
Роберт Щербанюк 1998-2004 120
Мірослав Шлейф 1954-1962 120
Тадеуш Келпінський 1959-1966 120
78. Маріан Радомський 1952-1958 117
79. Алексій Шоломський 1952-1959 116
Павел Заторський 2009- 166
81. Ґжеґож Ломач 2009- 165
82. Пйотр Гацек 2005-2016 114
83. Богдан Томашавський 1958-1966 113
84. Владислав Кустра 1975-1980 111
Леонард Тетянець 1957-1962 111
86. Альфред Шперлінг 1956-1962 110
Вальдемар Полещук 1953-1959 110
88. Александер Гедіга 1958-1964 108
89. Кшиштоф Ольщевський 1980-1984 107
90. Павел Воїцький 2005-2016 102
Ян Сух 1970-1973 102
92. Тадеуш Влецял 1951-1957 101

Склад збірної Польщі 2020 рік

ред.
Номер Гравець Дата Народженя Ріст [см] Клуб Позиція
1 Пйотр Новаковський 18.12.1987 205   Верва Варшава Ś
2 Мацей Музай 21.05.1994 208   Газпром-Юрга Сургут A
3 Давид Конарський 31.08.1989 198   Ястшембський Венґель A
4 Марцін Коменда 24.05.1996 198   Сталь Ниса R
6 Бартош Курек 29.08.1988 205   Volley Monza A
7 Артур Шальпук 20.03.1995 201   Скра Белхатів P
9 Вільфредо Леон 31.03.1993 201   Сер Сейфти Перуджа P
10 Дам'ян Войташек 07.09.1988 180   Верва Варшава L
11 Фабіян Джизга 03.01.1990 196   Локомотив Новосибірськ R
12 Гжегож Ломач 01.10.1987 187   Скра Белхатів R
13 Міхал Куб'як 23.02.1988 191   Panasonic Panthers P
14 Александер Шлівка 24.05.1995 196   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле P
15 Якуб Кохановський 17.07.1997 199   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле} Ś
17 Павел Заторський 21.06.1990 184   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле L
18 Бартош Кволек 17.07.1997 193   Верва Варшава P
20 Матеуш Бенек 05.04.1994 210   PGE Скра Белхатув Ś
21 Томаш Форналь 31.08.1997 200   Ястшембський Венгель P
22 Бартош Беднож 25.07.1994 201   Зеніт Казань P
77 Кароль Клос 08.08.1989 201  Скра Белхатув Ś
Тренер :   Вітал Гейнен
Тренер ассистент :   Міхал Мєшко Гоголь
Тренер ассистент :   Себестьян Павлік
II тренер ассистент :   Павел Воїцькі

Чемпіонські склади

ред.

Команда чемпіонів світу — Мексика 1974

ред.
Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
Ришард Босек 12 квітня 1950 189 Пломєнь Міловіце
Віслав Чая 12 квітня 1952 192 AZS Ченстохова
Віслав Гавловський 19 травня 1950 180 Пломєнь Міловиці
Станіслав Госщінак 18 липня 1944 182 Ресовія
Марек Карбаж 22 липня 1950 188 Ресовія
Мирослав Рибачевський 8 липня 1952 191 AZS Ольштин
Влодзімеж Садальський 29 снрпня 1949 191 Пломєнь Міловиці
Александер Скіба 26 лютого 1945 184 Пломєнь Міловиці
Едвард Скорек 13 червня 1943 192 Легія Варшава
Влодзімеж Стефанський 20 листопада 1949 192 Ресовія
Томаш Вуйтович 22 вересня 1953 197 Авія Швіднік
Збігнєв Зажицький 8 вересня 1946 185 Пломєнь Міловиці
Тренер Губерт Вагнер

Команда олімпійських чемпіонів — Монреаль 1976

ред.
Номер Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
1 Влодзімеж Стефанський 20 листопада 1949 192 Ресовія
2 Броніслав Бебель 16 травня 1949 191 Ресовія
3 Лех Леско 2 червня 1956 197 Авія Швіднік
4 Едвард Скорек 13 червня 1943 192 Легія Варшава
5 Томаш Вуйтович 22 вересня 1953 197 Авія Швіднік
6 Віслав Гавловський 19 травня 1950 180 Пломєнь Міловиці
7 Мірослав Рибачевський 8 липня 1952 191 AZS Ольштин
8 Збігнєв Любієвський 6 листопада 1949 187 AZS Ольштин
9 Ришард Босек 12 квітня 1950 189 Пломєнь Міловиці
10 Влодзімеж Садальський 29 серпня 1949 191 Пломєнь Міловиці
11 Збігєв Зажицький 8 вересня 1946 185 Пломєнь Міловиці
12 Марек Корбаж 22 липня 1950 188 Ресовія
Тренер Губерт Вагнер

Команда віцечемпіонів світу — Японія 2006

ред.
Номер Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
2 Міхал Вінярський 28 вересня 1983 200   Трентіно Воллей
3 Пйотр Грушка (K) 8 березня 1977 206   Скра Белхатів
4 Даніель Плінський 10 грудня 1978 205   Ястшембський Венгель
5 Павел Загумний 18 жовтня 1977 200   AZS Ольштин
7 Войцех Ґжиб 4 січня 1981 205   AZS Ольштин
9 Лукаш Жигадло 2 ерпня 1979 201   Динамо Калінінград
10 Маріуш Влязлий 4 серпня 1983 194   Скра Белхатів
11 Лукаш Кадзевич 20 вересня 1980 206   Ястшембський Венгель
12 Гжегож Шиманський 12 липня 1978 202   Ястшембський Венгель
13 Себастьян Свідерський 26 червня 1977 193   Umbria Volley
15 Пйотр Гацек 16 вересня 1978 185   AZS Ченстохова
17 Міхал Бонкевич 22 березня 1981 197   AZS Ольштин
Тренер — Рауль Лосано

Команда переможець чемпіонату Європи — Туреччина 2009

ред.
Номер Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
1 Пйотр Новаковський 18 грудня 1987 205   AZS Ченстохова
3 Пйотр Грушка 8 березня 1977 206   Трансфер Бидгощ
4 Данієль Плінський 10 грудня 1978 205   Скра Белхатів
5 Павел Загумний (K) 18 жовтня 1977 200   Панатінайкос Афіни
6 Бартош Курек 29 серпня 1988 205   Скра Белхатів
7 Якуб Ярош 10 лютого 1987 196   ЗАКСА Кендзежин-Козле
9 Збігнєв Бартман 4 травня 1987 198   Газпром Сургут
10 Марцель Громадовський 19 грудня 1985 202   Paris Volley
12 Павел Воїцький 29 червня 1983 183   Трансфер Бидгощ
14 Міхал Руцяк 22 серпня 1983 191   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
15 Пйотр Гацек 16 вересня 1978 185   Скра Белхатув
16 Кшиштоф Ігначак 15 травня 1978 188   Ресовія
17 Міхал Бонкєвич 22 березня 1981 196   Скра Белхатув
18 Марцін Можджонек 9 лютого 1985 211   Скра Белхатув
Тренер Данієль Кастеллані

Команда переможців Світової Ліги 2012 — Софія, Болгарія 2012

ред.
Номер Гравець Дата нродження Ріст [см] Клуб
1 Пйотр Новаковський 18.12.1987 205   Ресовія
2 Міхал Вінярський 28.09.1983 200   Скра Белхатув
4 Гжегош Косок 02.03.1986 206   Ресовія
5 Павел Загумний 18.10.1977 200   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
6 Бартош Курек 29.08.1988 205   Динамо Москва
7 Якуб Ярош 10.02.1987 196   Latina Volley
9 Збігнєв Бартман 04.05.1987 198   Ресовія
10 Лукаш Вішнєвський 03.02.1989 198  ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
13 Міхал Куб'як 23.02.1988 192   Ястшембський Венгель
14 Міхал Руцяк 22.08.1983 190  ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
15 Лукаш Жигадло 02.08.1979 200   Факел Новий Уренгой
16 Кшиштоф Ігначак 15.05.1978 188   Ресовія
17 Павел Заторcький 21.06.1990 184   Скра Белхатув
18 Марцін Можджонек (K) 09.02.1985 211   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
25 Давид Конарський 31.08.1989 198   Трансфер Бидгощ
Тренер Андреа Анастазі

Команда чемпіонів світу — Польща 2014

ред.
Номер Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
1 Пйотр Новаковський 18 грудня 1987 205   Ресовія
2 Міхал Вінярський (K) 28 вересня 1983 200   Скра Белхатув
3 Давид Конарський 31 черпня 1989 198   Ресовія
5 Павел Загумний 18 жовтня 1977 200   ЗАКСА Кендзежин-Козьле
7 Кароль Клос 8 серпня 1989 201   Скра Белхатув
8 Анджей Врона 27 грудня 1988 205   Скра Белхатув
10 Маріуш Влязлий 4 серпня 1983 194   Скра Белхатув
11 Фабіян Джизга 3 січня 1990 196   Ресовія
13 Міхал Куб'як 23 лютого 1988 191   Галкбанк Анкара
16 Кшиштоф Ігначак 15 травня 1978 188   Ресовія
17 Павел Заторський 21 червня 1990 184   ЗАКСА Кендзежин-Козьле
18 Марцін Можджонек 9 лютого 1985 211   ЗАКСА Кендзежин-Козьле
20 Матеуш Міка 21 січня 1991 206   Трефль
21 Рафал Бушек 28 квітня 1987 194   Ресовія
Тренер — Стефан Антіґа

Команда чемпіонів світу — Болгарія, Італія 2018

ред.
Номер Гравець Дата народження Ріст [см] Клуб
1 Пйотр Новаковський 18 грудня 1987 205   Трефль Гданськ
3 Давид Конарський 31 серпня 1989 198   Ястшембський Венґель
6 Бартош Курек 29 серпня 1988 205   Сточня (Щецин)
7 Артур Шальпук 20 березеня 1995 200   Скра Белхатув
8 Дам'ян Шульц 26 лютого 1990 208   Ресовія
10 Дам'ян Войташек 7 вересня 1988 180   Проєкт (Варшава)
11 Фабіян Джизга 3 січня 1990 196   Локомотив Новосибірськ
12 Гжегош Ломач 1 жовтня 1987 187   Скра Белхатув
13 Міхал Куб'як (K) 23 лютого 1988 191   Panasonic Panthers
14 Александер Слівка 24 травня 1995 196   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
15 Якуб Кохановський 17 липня 1997 199   Скра Белхатув
17 Павел Заторський 21 червня 1990 184   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
18 Бартош Кволек 17 липня 1997 193   Верва Варшава
20 Матеуш Бенек 5 квітня 1994 210   ЗАКСА Кенджєжин-Кожле
Тренер — Вітал Гейнен

Постачальники форми

ред.

У таблиці нижче наведено історію постачальників форми для збірної Польщі з волейболу.

Період Постачальник форми
до 1996 Adidas
1997-1999 Nike
2000-2002 Adidas
2003–2008 ASICS
2008– Adidas

Спонсорство

ред.

Основни спонсорами команди є такі фірми як PKN Orlen ,Plus, також іншими спонсурами можна назвати Адідас, Okocim Brewery, Deloitte, Kinder+Sport, DPDgroup, Jurajska та SMJ sport.

Галерея фото

ред.
  • 2011 ФІВБ Світова Ліга
  • 2012 ФІВБ Світова Ліга
  • 2013 ФІВБ Світова Ліга

Примітки

ред.
  1. Dzisiaj srebro, jutro złoto – historia polskiej siatkówki, cz.1. 14 listopada 2010.
  2. а б Dzisiaj srebro, jutro złoto - historia polskiej siatkówki, cz.1 (пол.). Siatka.org. 3 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
  3. K. Mecner: 80 lat polskiej siatkówki. Ss. 45-46. 
  4. K. Mecner. Historia siatkówki. Igrzyska Olimpijskie. с. 69—76. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  5. J. Busz. Mocne przebicia. с. 121—126. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  6. J. Busz. Mocne przebicia. с. 127. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  7. Volleyball Hall of Fame Honorees (англ.). Сайт волейбольного Зала славы. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
  8. K. Mecner. 80 lat polskiej siatkówki. с. 58—59, 62. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  9. K. Mecner. Historia siatkówki. Mistrzostwa Europy. с. 65—69. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  10. Anna Bagińska (18 січня 2009). Daniel Castellani: Poznałem już wasz sposób myślenia (пол.). Strefa Siatkówki (siatka.org). Процитовано 6 березня 2011.
  11. Gaweł, Krzysztof. Reprezentacja Polski wygrała Ligę Światową 2012 (пол.). Onet.pl. Процитовано 8 липня 2012.
  12. Czy Mendez to dobry kandydat na selekcjonera reprezentacji Polski? (пол.)
  13. Reprezentanci Polski. Процитовано 22 листопада 2012.

Бібліографія

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Niemcy-Polska-10.1.2016 Siatkowka-Ostatnie minuty на YouTube // Andi Cuda. — 2016. — 10 січня. (пол.)
  • Jacek Busz: Mocne przebicia. Krajowa Agencja Wydawnicza, 1982.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  • Krzysztof Mecner: 80 lat polskiej siatkówki. Olsztyn: Hakus, 2001. ISBN 83-86926-08-2.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  • Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Igrzyska Olimpijskie. Katowice: "Benigier Media" Oficyna Wydawniczo-Usługowa, 2008. ISBN 978-83-924505-4-2.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  • Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Mistrzostwa Europy. Katowice: PTP, 2005. ISBN 83-918648-2-0.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  • Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Mistrzostwa Świata. Katowice: "Benigier Media" Oficyna Wydawniczo-Usługowa, 2007. ISBN 978-83-924505-0-4.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)