Чичирко́зівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 758 чоловік, 349 дворів (2009).

село Чичиркозівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Звенигородський район
Рада Чичиркозівська сільська рада
Код КОАТУУ 7121288801
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване До 1864
Населення 758 чоловік (2009)
Територія 19,985 км²
Площа 2,65 км²[1]
Густота населення 286 осіб/км²
Поштовий індекс 20244
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 49°01′57″ пн. ш. 31°08′20″ сх. д. / 49.03250° пн. ш. 31.13889° сх. д. / 49.03250; 31.13889Координати: 49°01′57″ пн. ш. 31°08′20″ сх. д. / 49.03250° пн. ш. 31.13889° сх. д. / 49.03250; 31.13889
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Водойми річка Чичир
Відстань до
обласного центру
80,3 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Богачеве
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 20244, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка
Карта
Чичиркозівка. Карта розташування: Україна
Чичиркозівка
Чичиркозівка
Чичиркозівка. Карта розташування: Черкаська область
Чичиркозівка
Чичиркозівка
Мапа

Село розташоване за 14 км на схід від районного центру — міста Звенигородка та за 7 км від залізничної станції Богачеве.

ІсторіяРедагувати

Назва села походить від назви річки Чичир, яка протікає через село та першого поселенця із прізвищем Коза.

У селі була Свято-Миколаївська церква, а перед нею розташована церковноприходська школа в якій працював лише один учитель.

Л. Похилевич згадує у книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії»:

  Чирикозівка, село за чотири версти від Стецівки по струмку Чичир, що впадає в річку Шполку. Мешканців обоз статей 783  

До 1917 року село належало поміщиці Білявській, яка мала 700 га землі. З 1917 по 1923 роки влада переходила то до повстанців УНР то до червоних більшовиків. З 1923 року владу в селі остаточно взяли червоні комісари.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Навесні 1930 року всі одноосібні господарства були примусово об'єднані в артіль «Плугатар». Згодом було створено колгосп, який до радянсько-німецької війни займав одне із передових місць в районі. Але й були такі хто не бажав іти в колгосп, це перш за все заможні селяни. Під час голодомору ініційованого більшовиками 1933 року померло близько 200 осіб.

28 серпня 1941 року село було окуповане нацистами. 220 мешканців села брали участь у боях Другої світової війни, 123 з них загинули, 104 нагороджені орденами й медалями. Воїнам, що загинули при відвоюванні, встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась рільнича бригада колгоспу імені Калініна.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

На околиці села виявлено залишки поселення трипільської культури та курганний могильгик ранньоскіфських часів.

СучасністьРедагувати

В селі діють фермерські господарства, працюють загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, клуб.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бурій В. Ватутінська ОТГ: Чичиркозівка / Валерій Бурій // Місто робітниче: громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 15 січня. - С. 2.: фото. - (Вивчаємо громаду).
  • Бурій В. Ватутінська ОТГ: Трипільське поселення в Чичиркозівці / Валерій Бурій // Місто робітниче : громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 5 березня. - С. 6. - (Вивчаючи громаду).
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.