Чигринов Дмитро Вікторович

український військовик (1983-2014)

Дмитро́ Ві́кторович Чигри́нов (1983—2014) — капітан Збройних сил України, заступник командира роти з озброєння 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, учасник російсько-української війни. Згадується у книзі Валерія Ананьєва «Сліди на дорозі» [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]: «… Я безмежно вдячний Чигринову Дмитру Вікторовичу (Чіга) за дружбу. Він сильно вплинув, зокрема і своєю смертю, на ту дитину, якою я був, коли ми вперше зустрілися. Мої щирі співчуття його сім'ї. ….»

Чигринов Дмитро Вікторович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 20 липня 1983(1983-07-20)
Савинці, Балаклійський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 12 серпня 2014(2014-08-12) (31 рік)
Вуглегірськ
Поховання Савинці
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

З життєпису ред.

Народився 1983 року в місті Балаклія (Харківська область). Закінчив факультет військової підготовки Харківського політехнічного інституту.

Загинув у бою 12 серпня 2014 року приблизно о 21:00 біля міста Вуглегірськ Донецької області. Тоді ж полягли підполковник Жуков Дмитро Сергійович, старшина Мельников Олександр Юрійович, старший солдат Паращенко Андрій Васильович, солдати Карпенко Сергій Олександрович, Головко Олександр Валерійович та Слісаренко Сергій Петрович.

Похований 15 серпня у Савинцях[1][2].

Без Володимира лишились дружина та двоє дітей — син (2011 р. н.) та донька (1998 р. н.)

Нагороди та вшанування ред.

  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
  • його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 31.
  • вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[3]

Примітки ред.

  1. Савинці і вся Балаклійщина прощаються з героєм. Балаклійська районна державна адміністрація (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  2. Десантники не вмирають. вони йдуть у небо. Балаклійська районна державна адміністрація (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  3. Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня

Джерела ред.