Чигирин Юрій Юрійович
Чигирин Юрій Юрійович — український політолог, публіцист, поет.
| Юрій Чигирин | |
|---|---|
 Юрій Чигирин, міст через Смотрицький каньйон (Кам'янець-Подільський) | |
| Псевдо | Георгій Лаклицький, Яромир Юрчик, Юр Гаджій |
| Народився |
12 липня 1974 (49 років) м. Кропивницький |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання |
Україна, Київ |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Посада | Голова Фонду політичних стратегій ім. Джона Кеннеді |
Біографія ред.
Народився у Кропивницькому (1974)[1].
Закінчив відділення політології філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (2003).
Працював головним редактором міжнародного журналу «Президент» (2000-2003), керівником проекту журналу «Главред» (2006-2007), генеральним директором газети «Известия в Украине» (2007-2010), був секретарем вищої рейтингової комісії Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків» (2010-2011), начальником управління преси та інформації КМДА (2014). Викладав у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (спецкурс «Управління та взаємодія ЗМІ у медіа-холдингах»).[джерело?]
Голова Фонду політичних стратегій ім. Джона Кеннеді.[джерело?] Член Національної спілки письменників України (з 2005). Член Міжнародної федерації журналістів (з 2011).[джерело?]
Політична і громадська діяльність ред.
У 2003-2005 роках був помічником народних депутатів Валерія Євдокимова (СДПУ(о)) і Сергія Слабенка (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»). У Верховній Раді 5-го скликання був помічником Мустафи Джемілєва (Блок «Наша Україна»). У парламенті 7-го скликання був помічником народного депутата Ярослава Гінки (Партія «УДАР» Віталія Кличка). У 8-му скликанні був помічником депутата Віктора Пинзеника (Блок Петра Порошенка).[2]
Твори ред.
Автор наукової монографії «Політична ідеологія: минуле, сучасне, майбутнє» (2004)[3], а також художніх книжок «Поріг пророків» (1998), «Пригорщ заліза» (2000)[4], «Лемент леґіону мовчань» (2001)[5].
Нагороди ред.
Нагороджений орденами Святого Володимира Великого ІІІ ст. (2000), Святого Архистратига Михаїла (2001).[джерело?] Дипломант Міжнародного літературного конкурсу "Гранослов" (1998).[джерело?]
Примітки ред.
- ↑ Літературно-меморіальний музей І.К.Карпенка-Карого. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 14 січня 2017.
- ↑ Чигирин Юрій Юрійович. Посіпаки. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
- ↑ Чигирин Ю. Ю. Каталоги | Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
- ↑ Yurii Chyhyryn. poetry.uazone.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 6 травня 2016.
- ↑ Чигирин Ю. Ю. Електронний каталог Наукової бібліотеки НаУКМА. Процитовано 14 січня 2017.
Джерела ред.
- Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — с. 504 — ISBN 978-966-2927-05-6.