Відкрити головне меню

Ма́йя Григо́рівна Чибурдані́дзе (груз. მაია ჩიბურდანიძე, рос. Майя Григорьевна Чибурданидзе; 17 січня 1961, Кутаїсі) — раніше радянська, а тепер грузинська шахістка, гросмейстер серед чоловіків, 6-та чемпіонка світу серед жінок (1978—1991). Наймолодша чемпіонка світу в історії — здобула титул у віці 17 років. Нагороджена орденом Дружби народів. Почесна громадянка Тбілісі (2011)[1].

Ма́йя Григо́рівна Чибурдані́дзе
Ма́йя Чибурдані́дзе
Країна СРСР СРСР
Грузія Грузія
Народження 17 січня 1961(1961-01-17) (58 років)
Кутаїсі
Титул чемпіонка світу (1978—1991)
Гросмейстер
Піковий
рейтинг
2560 (січень 1988)
Нагороди та відзнаки
орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений майстер спорту СРСР

БіографіяРедагувати

Закінчила Тбіліський медичний інститут за фахом в галузі кардіології.

У сім'ї Григорія Чибурданідзе всі діти грали в шахи. Старші учили молодших, а потім «невдячні» молодші перемагали старших. Так, восьмирічна Майя, яку навчив грати старший брат Реваз, незабаром почала обігравати сестру Ламару, студентку другого курсу політехнічного інституту.

Удома з успіхів Майї не дивувалися. У 3 роки вона навчилася читати, в 5 років легко проводила математичні дії з тризначними цифрами. У школі її вважали однією з найкращих учениць. Але особливо Майя полюбила шахи. І всі вільні години проводила в кутаїському Палаці піонерів. Навесні 1971 року 10-річна Майя стала чемпіонкою Грузії серед школярів.

Спортивна кар'єраРедагувати

Вже в 12 років Майю включили до складу команди СРСР в матчі з Югославією. Граючи з міжнародним майстром Ст. Калхбреннер, вона перемогла у всіх 4-х партіях. При цьому вела боротьбу в них по-різному: спокійно маневруючи в 1-й зустрічі, ефектно атакуючи — в 2-й, тонко провівши ендшпіль — в 3-й і, нарешті, блискуче комбінуючи в 4-й партії. Саме тоді гросмейстер Борислав Івков назвав Майю «жіночим Фішером».

Шахи стали для Майї не грою, а всім життям. Вже до 17 років вона зіграла близько 500 серйозних партій. До того часу Майя стала чемпіонкою СРСР, переможницею в матчах претенденток, суперницею чемпіонки світу Нони Гапріндашвілі. Такого в історії шахів ще не було.

1978 року на грузинському курорті Піцунда, на березі Чорного моря, відбувся матч Гапріндашвілі — Чибурданідзе. Він грався на більшість з 16 партій. Майя захопила лідерство вже на старті і зберегла його до кінця, здобувши перемогу з рахунком 8½:6½.

Наслідуючи приклад Нони, Мая часто почала виступати і в чоловічих турнірах. На традиційному міжнародному турнірі «Коста Каталана» в Барселоні восени 1979 року Майя поділила 1—3-ті місця з гросмейстером Едуардом Гуфельдом і міжнародним майстром Стефано Татаї[pl] (Італія).

Майя відстояла звання найсильнішої шахістки в чотирьох матчах — з Наною Александрією (1981), Іриною Левітіною (1984), Оленою Ахмиловською (1986) і Наною Іоселіані (1988)[2]. За ці роки вона досягла низки успіхів і в міжнародних чоловічих турнірах — Нью-Делі (1984) — 1-ше місце, Баня-Лука (1985) — 1-ше місце, Більбао (1987) — 3—4-те місце, Брюссель (1987) — 2-ге місце. У 1986 році Майя зіграла внічию матч із югославським гросмейстером Петаром Поповічем 4:4. Двома роками раніше вона стала чоловічим гросмейстером.

У 1991, зустрівши жорсткий опір нової претендентки — китайської шахістки Се Цзюнь, Майя поступилася званням першої шахістки планети.

У 2000-х роках майже відійшла від активних шахів, грала в середньому в одному турнірі на рік.

2016 року організувала в Грузії турнір із так званих «Maia chess» (шахи Майї): аби уникнути нудної домашньої дебютної підготовки гравці тягнули жереб і розпочинали гру вже в мітельшпілі із заданої позиції. Судді слідкували за тим, щоб упродовж турніру гравцеві не випав той самий дебют двічі. За перемогу давали 3 очки, за нічию — 1, за поразку — нуль[3]. На думку організаторів, такі правила роблять гру більш творчою та бойовою.

ЛітератураРедагувати

  • Гуфельд, Э. Семнадцать вёсен Майи: О М. Чибурданидзе .— М. : Физкультура и спорт, 1980. — 111 с.: ил.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати