Відкрити головне меню

Чжан Бо-дуань (кит. 張伯端, 987 — 1082) — китайський вчений-даос, астроном, географ, один з визначний теоретиків «внутрішньої алхімії», медик, правник часів династії Сун.

Чжан Бо-дуань
Zhang Boduan.jpg
Псевдо Чжан Цзиян, Чжан Піншу
Народився 987(0987)
Тяньтай
Помер 1082(1082)
провінція Шу
Підданство Династія Сун
Діяльність вчений, астроном, географ
Галузь філософія
Конфесія даосизм

ЖиттєписРедагувати

Про родину його відомо замало. Народився у м. Таньтай (територія сучасної провінції Чжецзян). Замолоду добре вивчив конфуціанську та буддистську літературу. Здав імператорський іспит та отримав вищу ступінь цзіньши. За невідомих обставин був засланий у 1064 році на південь імперії. Знаходився на службі у м. Гуйлінь. Тут захопився даосизмом. Після цього у 1067 році залишив службу й мандрував містами Янь'ань, Тяньшуй, Ліньфень і Чжендін. 1069 року переїхав до м. Ченду. З 1075 року став мешкати усамітнено в горах у сучасній провінції Шеньсі. Тут займався розробкою внутрішньої алхімії. Приблизно у 1079 році переїхав до області Шу (територія сучасної провінції Сичуань). Тут він й помер у 1082 році.

ТворчістьРедагувати

Головним твором Чжан Бо-дуаня є «У Чжень пянь» («Глави про прозріння істини»). У нього було закріплено традицію використання «зовнішньоалхімічних» термінів (позначень мінералів, металів тощо, маніпуляцій з ними, обладнання та інструментів) для опису операцій з «внутрішніми» матеріалами з метою розвитку «безсмертного зародка» (або «внутрішньої пігулки») в тілі адепта, а також націленість «внутрішньої алхімії» головним чином на переживання єдності цих дій з літургійним ритуалом і загальнокосмічними процесами. Акцент зроблений на інтеріоризації ритуалу і «повернення до кореня» свого внутрішнього світу як самодостатньої реальності. «У Чжень пянь» став одним із найавторитетніших текстів «високої» традиції «внутрішньої алхімії», суттєво вплинув на побудови її наступних теоретиків — Бо Юйчаня, Лі Даочуня (XIII ст.).

У XIV–XV ст. Чжан Бо-дуань був визнаний патріархом південного течії (нань-цзун) школи Цюаньчжень-цзяо, яка визнавала необов'язковим відхід від світу для «внутршньоалхімічного» самовдосконалення.

ДжерелаРедагувати

  • DavisT.L., ChaoYun-ts'ung. Chang Po-tuan of T'ien-T'ai, his Wu chen P'ien. Essay of the Understanding of Truth. A Contribution to the Study of Chinese Alchemy // Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences. Vol. 73, № 5 (Boston, 1939).
  • Fabrizio Pregadio: The Encyclopedia of Taoism. New York: Routledge, 2008, s. 1221. ISBN 978-0-7007-1200-7.