Чехів

село Чехів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060310380071372
Облікова картка	Чехів
Основні дані
Засноване	1454
Населення	324
Територія	2.103 км²
Густота населення	154.07 осіб/км²
Поштовий індекс	48305
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°4′18″ пн. ш. 25°11′53″ сх. д. / 49.07167° пн. ш. 25.19806° сх. д.
Водойми	Коропець
Відстань до; районного центру	3 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до; залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
	Чехів
	Чехів
Мапа
	Чехів у Вікісховищі

Че́хів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на північному заході району. Центр Чехівської сільської ради.(до 2020)

Населення — 284 особи (2007).

Історія

Поблизу Чехова виявлено археологічні пам'ятки трипільської та комарівсько-тшенецької культур.

Перша писемна згадка — 1454 року.

Згадується 1464 року в книгах галицького суду ^[1].

1892 року внаслідок пожежі згоріло 14 будинків.

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, кооператива.

3 липня 1941 німецькі нацисти вбили 38 мешканців Чехова.

В УПА воювали: Степан Бойко, Петро Головачук, Степан Миколин, Михайло Синишин, Микола Шкапко.

Коли лінія фронту наближалася до області, 25 хлопців записалися в УД “Галичина”. Після другого приходу Червоної армії частину молоді мобілізували на фронти Другої світової війни, де загинули:

Василь Бойко (1907–1945), Василь Кашуба (р. н. невід.–1944), Петро Лемішко (р. н. невід.–1945), Василь (1918–1942) і Юліан (1913–1945) Синишини, Степан Слободян (1910–1945), Петро Спанчак (р. н. невід.–1945);
пропали безвісти: Федір Боднар (1912 р. н.), Володимир Василишин (1918 р. н.), Павло Шлапко (1919 р. н.);
подальша доля 4 осіб невідома.

На спецпоселення були вивезені: Василина (1907–1996) і Ганна (1922–1995) Бойки; Іван (1929 р.

н.), Петро (1930 р. н.) та Олена (1932 р. н.) Микитини, Марта Наконечна (1900–р. см. невід.), Параска (1895–р. см. невід.) Слободян, Настя Степко (1898–р. см. невід.), Антоніна (1917–1973), Антоніна (1906 р. н.) і Степан (1936 р. н.) Юрчишини.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району^[3].

Епідемія коронавірусу

Докладніше: Пандемія коронавірусної хвороби 2019

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Україні

Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 1 особу COVID-19 (і 44 в районі). ^[4]

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610669, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

зареєстрований 201 виборець, явка 65,67%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,79%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 20,45%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,15%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 23,58%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 17,89%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,82%^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	324	100%

Пам'ятки

Церква Покрови Пречистої Діви Марії 1885

церква Покрови Пречистої Богородиці (1885, дерев'яна).
насипано символічну могилу УСС (1991, могила не символічна, там дійсно поховані Січові Стрільці).
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам та односельцям, які загинули 3 липня 1941 (1975),

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди

Юзеф Млодецький гербу Півкозич — дідич, тесть дідича Бучача, графа Артура Потоцького гербу Золота Пилява, який 22 серпня 1891 року у Відні уклав шлюб з його донькою Марією.^[8]

Церква Покрови Пречистої Діви Марії 1885
Дзвіниця церкви Покрови Пречистої Діви Марії 1885
Брама церкви Покрови Пречистої Діви Марії 1885

Примітки

↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.398, №4021 (лат.)
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Jerzy Dunin-Borkowski. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 765 (книга) (784 інт). (пол.)

Література

Бойко Т., Уніят В., Черемшинський О. Чехів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 597. — ISBN 978-966-528-279-2.
Бойко Т., Федечко І., Черемшинський О. Чехів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 86—87. — ISBN 978-966-457-246-7.

Посилання

Czechów 1.) wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 778. (пол.) — S. 778. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.398, №4021 (лат.)

[2] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[УП29-4] В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[8] Jerzy Dunin-Borkowski. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 765 (книга) (784 інт). (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]