Вікіпедія

Чернін Олександр Михайлович

шахіст

Олександр Михайлович Чернін (нар. 6 березня 1960, Харків) – угорський шахіст i шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2004 року) українського походження, гросмейстер від 1985 року.

Олександр Михайлович Чернін
Чернін Олександр Михайлович
Чернін Олександр Михайлович
Народження 6 березня 1960(1960-03-06) (64 роки)
Харків
Титул Міжнародний майстер (1980), Гросмейстер (1985)
Рейтинг ФІДЕ 2614 (березень 2018)
Піковий
рейтинг 		2645 (січень 1998)

Шахова кар'єра ред.

Захоплювався шахами ще у часи навчання у 36-й школі м. Харкова.

Першим міжнародним успіхом Черніна було 2-ге місце (позаду Яссером Сейраваном) на чемпіонаті світу серед юнаків до 18 років 1979 року в Шієні. У січні 1980 року став чемпіоном Європи серед юнаків (випередивши Зураба Азмайпарашвілі) у Гронінген, a потім переміг на турнірі майстрів у Амстердамі (здобувши 10½ очок в 11 партіях). За той результат отримав того самого року звання міжнародного майстра. 1983 року переміг в Іркутську, a 1984 року - в Копенгагені i Старому Смоковці.

Упродовж усього одного року - 1985-го - увійшов до числа провідних шахістів світу. Спочатку поділив 1-ше місце (разом з Михайлом Гуревичем і Віктором Гавріковим) на чемпіонаті Радянського Союзу, який відбувся в Ризі i завдяки цьому потрапив на міжзональний турнір у Тунісі. на тому турнірі поділив 3-тє місце (разом з Віктором Гавриковим)[1], а потім здолав його в матчі за бронзу i потрапив на турнір претендентів (одночасно здобувши звання гросмейстерa) у Монпельє, на якому посів 9-те місце[2]. Також в 1985 році став дворазовим золотим медалістом командного чемпіонату світу, який відбувся в Люцерні (у командному заліку, а також за найкращий результат на 7-й шахівниці)[3].

У наступних роках досягнув багатьох турнірних успіхів, яз яких можна виділити: 3-4-те місце на 1-му чемпіонаті світу з бліцу в Сент-Джоні (у півфіналі програв Михайлові Талю, перед тим вибив, зокрема, Анатолія Карпова) 1988 року, перемоги на турнірах, у таких містах, як: Копенгаген (1986, разом із, зокрема, Василем Смисловим), Поляниця-Здруй (1988, Меморіал Акіби Рубінштейна, разом з Олександром Гольдіним), Прага (1989, міжнародний чемпіонат Чехословаччини), Дортмунд (1990 перед Борисом Гельфандом, як і 1991 року), Альтенштайг (1990 i 1991), Буенос-Айрес (1992), а також Гетеборг (1996). У 1997 i 2000 року двічі виступив на чемпіонаті світу за олімпійською системою, першого разу вибув у 1-му колі[4], а другого - в 2-му (після поразки від Бориса Гулька)[5].

Від 1992 року є представником Угорщини і тоді здобув єдину медаль (срібну) в національному чемпіонаті. Двічі (в 1994 i 1996 роках) зіграв за збірну Угорщини на шахових олімпіадах[6], а також тричі (1992, 1997, 1999) - на командних чемпіонатах Європи, 1999 року здобувши у командному заліку срібну медаль[7].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1998 року, досягнувши 2645 пунктів ділив тоді 27-30-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 3-тє місце (позаду Юдіт Полгар i Петера Леко) серед угорських шахістів[8].

Тренерські досягнення ред.

У 2004 року був тренером жіночої збірної Сполучених Штатів, яка здобула срібну медаль на олімпіаді в Кальвії. Від 2007 року упродовж кількох років був тренером одного з провідних шахістів світу Фабіано Каруани. Серед його вихованців також американські шахісти Кейден Трофф (який став гросмейстером у 16 років) і Самуель Севян (став гросмейстером у 14 років).

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[9]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки ред.

  1. ↑ 1985 Tunis Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  2. ↑ 1985 Montpellier Candidates Tournament. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 27 березня 2018.
  3. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  4. ↑ 1997 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 27 березня 2018.
  5. ↑ 2000 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  6. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 27 березня 2018.
  7. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  8. ↑ ФІДЕ rating history :: Chernin, Alexander. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  9. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернін_Олександр_Михайлович&oldid=38223756