Чернеччина (Сумський район)
Черне́ччина — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 1142 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чернеччинська сільська рада.
| село Чернеччина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Громада | Краснопільська селищна громада |
| Облікова картка | Чернеччина |
| Основні дані | |
| Населення | 1142 |
| Поштовий індекс | 42444 |
| Телефонний код | +380 5459 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д.Координати: 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
173 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42444, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Чернеччина, вул. Шкільна, 1 |
| Сільський голова | Рагулін Іван Федорович |
| Карта | |
  Чернеччина | |
 Чернеччина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія ред.
Село Чернеччина розташоване на відстані 4 км від лівого берега річки Сироватка, за 2 км розташоване село Думівка, за 3 км смт Краснопілля.
По селу тече струмок, що пересихає із загатами.
До села простягається залізнична гілка від села Самотоївка.
Історія ред.
В другій половині XVII ст. на березі річки Конопельки (притока р. Сироватки) ченці Сумського монастиря на дарованих їм землях заснували Чернецький хутір.
За переписом гвардії майора Хрущова, проведеної під його керівництвом в 1732 році, в хуторі Чернецькому було 19 хат, в яких мешкало 69 чоловік, а поруч, в Троїцькому хуторі, заселеному біля млина і названому на честь святої Трійці, в її хатах жило 42 чоловіка. Це було суто чернецьке поселення з обслугою, що складалася з небагатьох селянських сімей. Згодом кількість жителів зросла, об'єднуючись у село. В 1743 році в Чернеччині був збудований Миколаївський храм, а в 1790 році — ще й Троїцький (очевидно в тій частині села, де був Троїцький хутір), котрий проіснував до 1830 року.
Великого поштовху в розвитку села надав цукрозавод, заснований на р. Грязній у 1851 році. Процес його будівництва, а потім виробництва цукру з буряків, плантації котрих швидко заполонили навколишні землі, викликали приплив населення. Робітники з сусіднього с. Самотоївка заснували поруч робітниче поселення Грязне.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Походження назви ред.
Назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці[2]
Економіка ред.
- Молочно-товарна ферма.
- «Грязнянська», агрофірма, ТОВ.
- ТОВ «Чернеччинське».
- Грязнянський цукровий завод.
- МП «Цукровик».
- Грязнянське бурячне господарство.
Соціальна сфера ред.
- Школа.
Відомі люди ред.
- Платоненко Галина Павлівна — начальник відділу освіти Дергачівського району Харківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання у 1988 — 1990 роках.
- Скрипка Олег Владленович — учасник афганської війни, кавалер ордена Червоного Прапора (посмертно).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17