Відкрити головне меню

Черневський Вікентій Гнатович
пол. Albin-Wincenty Czerniewski
Народився 9 січня 1834(1834-01-09)
Александрава
лит. Aleksandrawa
єпархія Юрбарзька
Помер 24 серпня 1887(1887-08-24) (53 роки)
Златопіль (місто)
·самогубство через повішання
Поховання Златопіль (місто)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність педагог
Відомий завдяки педагог
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Титул статський радник
Конфесія римо-католицизм, православ'я
Батько Гнат Черневський
пол. Ignaci Czerniewski
Мати Єлизавета (в дівоцтві Куликовська)
пол. Elżbieta Kulikowska
У шлюбі з ?, Єлизавета
Діти донька Феліцата
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Віке́нтій Гна́тович Черне́вський (нар.9 січня 1834, Александрава (лит. Aleksandrawa), єпархія Юрбарзька — пом.24 серпня 1887, Златопіль (місто)) — український педагог, статський радник.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

РодинаРедагувати

Вікентій Гнатович Черневський народився 9 січня 1834 року в Александраві (лит. Aleksandrawa), єпархія Юрбарзька. Охрещений 7 липня 1834 року в Віленському Костелі Всіх Святих (лит. Vilniaus Visų Šventųjų bažnyčia). Хрещеними батьками стали Станіслав Поплавський (пол. Stanisław Popławski) та Петронела Янковська (пол. Petroneła Jankowska).

Батько — Гнат Черневський (пол. Ignaci Czerniewski).

Матір — Єлизавета (в дівоцтві Куликовська) (пол. Elżbieta Kulikowska).

ОсвітаРедагувати

В серпні 1857 року успішно закінчив Віленську гімназію.

6 вересня 1862 року закінчив історико-філологічний факультет Московського університету зі званням дійсного студента (диплом № 3052).

Участь в повстанніРедагувати

Учасник антиросійського польсько-литовсько-українського повстання 1863 року. Засланий в Томську губернію, де 1867 року чи з ним дійсно стався припадок, чи симулював, але була засвідчена його смерть[1].

25 червня 1867 року в Віленському Миколаївському соборі (лит. Vilniaus Šv. Kazimiero bažnyčia) приймає православ'я.

Педагогічна працяРедагувати

29 липня 1867 року призначений викладачем предмету латинська мова Мозирської гімназії.

5 січня 1869 року переведений викладачем предмету латинська мова у Шавлівську гімназію. 23 серпня 1871 року звільнений через домашні обставини.

14 січня 1872 року призначений викладачем предметів грецька мова та латинська мова Златопільської чоловічої прогімназії, де й пропрацював понад 15 років до самої смерті.

НагородиРедагувати

Останні роки життяРедагувати

В останні роки життя зазнав фінансової скрути, через що мусив припинити винаймання квартири й переїхав із сім'єю до будинку тещі. Напередодні написав листа своїй матері похилого віку, вклав до нього 15 рублів, а наступного дня (24 серпня 1887 року) його знайшли повішеним.

Сім'яРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати