Черіковер Лазар Зиновійович

Лазар Зіновійович Черіковер (3 липня (21 червня) 1895 року, Полтава — 25 грудня 1964, Москва) — радянський архітектор[1] . Автор ряду житлових будинків, стадіонів, клубів, поліклінік, лікарень, санаторіїв та інших громадських будівель в Москві та в інших великих містах СРСР[2]. Займався теоретичними питаннями архітектури і інтер'єру. Один із засновників фізіологічного мінімалізму, який став на практиці основою при проектуванні і будівництві малогабаритних квартир.

Черіковер Лазар Зиновійович
Народження 21 червня (3 липня) 1895
Смерть 25 грудня 1964(1964-12-25) (69 років)
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР
Навчання Московський державний технічний університет імені Баумана
Діяльність архітектор
CMNS: Черіковер Лазар Зиновійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Середню освіту отримав в гімназії і в Архітектурному відділенні Київського художнього училища, яке закінчив у 1918 році[2].

Після закінчення училища працював у Полтаві в Комітеті охорони пам'яток мистецтв. Одночасно брав участь в конкурсі народних домів (1-ша премія).

Навчався на архітектурному факультеті МВТУ у 19201927 роках. Закінчив навчання з відзнакою.

У період навчання в МВТУ працював в майстерні академіка Щусєва над споруджуванням будівлі Казанського вокзалу. Працював у тресті «Технотканина».

Після закінчення Бауманского училища Черіковер з деякими своїми однокурсниками (Г. Г. Вегман, В. Н. Владимиров, М. В. Гакен) влаштувався у відому архітектурну майстерню Б. М. Великовського.

У 1927 році А. Я. Лангман запрошує Черіковера в майстерню Стройдомбюро.

У 19281938 роках працював в Інженерно-Будівельному Відділі ОДПУ — НКВС.

У період з 1938 по 1939 роках працював архітектором в Держздравпроекті, після перейшов в Академію Архітектури СРСР до Кабінету внутрішнього обладнання.

З 1940 по 1942 роках Черіковер керував майстернею експериментального обладнання Академії архітектури СРСР (АА СРСР). Займався теоретичними і практичними питаннями створення масових меблів для житла. У 1940 році деякі проекти Черіковера були запровадження у виробництво.

З початком Другої Світової війни Черіковер, будучи вже співробітником Академії архітектури, брав активну участь в організації маскування особливо цінних об'єктів міської і промислової інфраструктури великих міст СРСР: Москва, Горький, Іваново, Воронеж. Пізніше працював у Молотовській бригаді Академії Архітектури СРСР.

З 1944 року — заступник директора НДІ художньо-декоративних виробів і обладнання будівель АА СРСР.

Після війни під керівництвом Черіковер здійснювався розрахунок норм простору, необхідного для побуту. Зокрема, розрахунок мінімальних габаритів квартир (житлових кімнат, ванн і кухонь, коридорів та ін.), необхідних для життя людини.

Останньою його архітектурною роботою стало будівля Міністерства середнього машинобудування в Замоскворіччя на Великій Ординці (1957 рік).

Кандидат архітектури (1943 рік), тема: «Масові меблі для житла — типи і габарити».


Деякі публікації ред.

· Институт архитектуры массовых сооружений. Типы и габариты встроенной мебели для жилья. Выпуск I. М. Государственное архитектурное издательство 1940 г.

· Типы и габариты кухонного оборудования и планировка кухонь малометражных квартир. М., Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1944 г.

· Внутреннее оборудование квартир массового типа. Типы и габариты мебели. М., Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1944 г.

· Мебель в современном жилище. Доклад канд. Архитектуры Л. З. Чериковера. М., изд. и тип. Изд-ва Акад. Архитектуры СССР, 1946 г.

· Альбом «Бытовая мебель русского классицизма». Москва, 1953 г. Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре. 81 стр. с 53 иллюстрациями на отдельных таблицах.

· Беседы о домашнем хозяйстве. Ремонт и окраска помещений. Домашние инструменты. М. Молодая гвардия. 1959 г.

Основні роботи ред.

  • Громадський корпус Болшевскої трудової комуни ОГПУ, спільно з Л. Я. Лангманом (1930, Корольов, вулиця Дзержинського, 23)[3] ;
  • Житловий будинок в Мілютінском провулоку, 9, (спільно з Л. Я. Лангманом, 1928 рік)[4] ;
  • Стадіон «Динамо», спільно з А. Я. Лангманом (1927—1936, Москва, Ленінградський проспект, 36)[2]
  • Житлові будинки на станції Люберці і Болшево (19311932 роки)
  • Всесоюзний стадіон в Измайлові (1932 р)
  • Відомча поліклініка ОГПУ (НКВД) в Варсонофьевскоум провулку, буд.5 (1932 р)
  • Стадіони в Харкові, Воронежі, Смоленську, Мінську, Воронежі (1933-1935)
  • Клуби в Люберцях (1934 г.), Москві (1935 р)
  • Житловий будинок (спільно з Л. Я. Лангманом, М. Арбузніковим (1935, Москва, Великий Златоустінскій провулок, 5)
  • Реконструкція будівлі Міськдуми для Музею Леніна в Москві (1935 рік)
  • Житловий будинок біля Покровських воріт (1936, Москва, Покровка 20/1)
  • Житловий будинок вул. Горького, 101 (1939, Москва)
  • Адміністративна будівля, спільно з П. П. Зінов'євим (1957, Москва, Велика Ординці, 24)

Література ред.

Примітки ред.

  1. Материалы к биографическому словарю архитекторов народов СССР. Список имён Х – Я / А. Ф. Крашенинников. — М., 1989. — 64 с.
  2. а б в Архивные материалы РГАЛИ на члена Союза Архитекторов СССР. Чериковера Л. З.
  3. Общественный корпус Болшевской трудовой коммуны ОГПУ (ныне - торговый центр) (рос.). СОВАРХ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 червня 2011.
  4. М. Б. Князев. Ведомственные жилые дома Москвы в творчестве архитекторов А. Я. Лангмана И Л. З. Чериковера // Московский архитектурный институт. — 2019. — 12 квітня.

Література ред.

  • Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. — М. : КРАБиК, 1998. — 320 с. — ISBN 5-900395-17-0.