Відкрити головне меню

Череп Валерій Іванович — український політик. Народився 23 березня 1940 року у селі Данило-Іванівка Мелітопольського району Запорізької області. Кандидат в члени ЦК КПУ у 1981 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань.

Валерій Іванович Череп
Череп Валерій Іванович.jpg
Народився 23 березня 1940(1940-03-23) (79 років)
с. Данило-Іванівка Мелітопольський район, Запорізька область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Криворізький національний університет (1969)
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія Соціал-демократична партія України (об'єднана)
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений будівельник України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Голова Державного комітету України з будівництва та архітектури (7 травня 2002 — 1 квітня 2005).

Зміст

ОсвітаРедагувати

Запорізький будівельний технікум (1953—1957). Криворізький гірничорудний інститут (1969), інженер-будівельник.

Трудова діяльністьРедагувати

  • З 1957 — майстер, виконроб, начальник дільниці будівельного управління, місто Кривий Ріг.
  • Служив в армії.
  • 1960—1961 — начальник дільниці будівельного управління тресту «Криворіжпівнічрудбуд».
  • 1961—1962 — студент Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту.
  • 1962—1964 — начальник дільниці, трест «Криворіжпівнічрудбуд».
  • 1964—1968 — заступник начальника цеху Криворізького Центрального гірничо-збагачувального комбінату; головний інженер, начальник будівельного управління тресту «Криворіжагробуд».
  • 1968—1971 — керівник трестів «Криворіжіндустрбуд» і «Кривбасрудбуд».
  • 1971—1977 — заступник голови Дніпропетровського облвиконкому.
  • 12.1976-05.1978 — перший заступник голови, з 05.1978 — голова Українського об'єднання міжколгоспних будівельних організацій У"крміжколгоспбуд".
  • 12.05.1982-.11.1985 — Міністр сільського будівництва УРСР.
  • 12.1985-1991 — заступник голови Держагропромбуду УРСР, заступник голови Держагропромбуду — голова Украгробуду (з 25.09.1986 — міністр УРСР).
  • 1991-08.1997 — голова ради Української кооперативно-державної корпорації агропромислового будівництва «Украгропромбуд».
  • 08.1997-04.1998 — Міністр транспорту України.
  • 05.06.2001-07.05.2002 — Голова Державного комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.

Член Вищої економічної ради Президента України (07.1997-11.2001).

Член КПРС з 1962 року.

Член СДПУ(О) (2000—2005); член Політради СДПУ(О) (з 06.2000); член Політбюра СДПУ(О) (з 03.2003).

Народний депутат України 12(1)-го скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Білопільський виб. окр. № 349, Сумська область. Голова Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (з 06.1990). Групи «Аграрники», «Земля і воля». На час виборів: Украгробуд, голова, член КПРС.

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Білопільський виб. окр. № 350, Сум. обл., висун. тр. кол. Член групи «Конституційний центр». Член (до 10.1997 — голова) Комітету з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів. На час виборів: ВР України, голова Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Народний депутат України 3-го склик. з 03.1998, виб. окр. № 158, Сум. обл. На час виборів: нар. деп. України, Міністр транспорту України. Член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (з 07.1998; з 02.2000 — 1-й заст. голови); член фракції СДПУ(О) (з 05.1998). 13.12.2001 Апеляційний суд м. Києва припинив деп. повноваження.

Обраний нар. деп. України 4 склик. з 04.2002 від СДПУ(О), № 13 в списку. На час виборів: Голова Державного комітету України з питань будівництва, архітектури та житлової політики, член СДПУ(О). Зняв кандидатуру.

РодинаРедагувати

Народився в селянській сім'ї. Українець. Батько Іван Купріянович (1896—1941), мати Феодосія Трохимівна (1900—1985).

Дружина Людмила Миколаївна (1946) — економіст; дочка Лариса (1967) — медик; син Сергій (1974) — економіст.

НагородиРедагувати

Заслужений будівельник України. Ордени Трудового Червоного Прапора (тричі), орден «За заслуги» III (червень 1997), II (березень 2000), I ступенів (березень 2010). Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (серпень 2004). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (березень 2000).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати