Відкрити головне меню
Пильщики мають типову для комах циліндричну форму черевця. На фото — пильщик Tenthredo temula, поширений в усій Палеарктиці

Черевце́ кома́х (абдомен) — задній відділ їх тіла. Зазвичай вважають, що ця тагма складається з 10–11 сегментів. Черевце позбавлене справжніх кінцівок, але несе придатки. Основна його функція — підтримання обміну речовин і розмноження. Черевце вміщує основну частину внутрішніх систем — травної, дихальної, кровоносної, видільної, статевої[1].

БудоваРедагувати

В ході еволюції кінцеві членики черевця зменшувались, перетворювались на рудименти і взагалі зникали. Зменшувались і перші членики черевця. Збільшувались середні членики, створюючи достатнє за об'ємом сховище внутрішніх органів, та восьмий-дев'ятий членики, які несуть статеві придатки. Зародок деяких комах на вершині черевця має анальну лопать тельсон із анальним отвором (тарган прусак, вовчок[2].

У перетинчастокрилих з підряду стебельчасточеревні (мурашки, оси та інші) до складу грудей входить ще й перший членик черевця, що злився з задньогрудьми. Другий членик черевця звужений і утворюється стебельце («талію»). Це значно підвищує рухливість черевця, кінцеві членики якого трансформовані у жало. У багатьох комах останні членики черевця звужені і утворюють телескопічний яйцеклад (твердокрилі, двокрилі). У жуків черевні сегменти черевця склеротовані сильніше, ніж спинні: адже останні захищені надкрилами[2]. .

 
У бабок черевце дуже довге і вузьке

Кожен членик черевця складається з спинної (тергіт) і черевної (стерніт) платівок, з'єднаних з боків двома гнучкими мембранами. На мембранах є потовщені, темніші ділянки. Такими ж мембранами членики черевця з'єднані між собою. По боках кожного членика є дихальний отвір.

Крім внутрішніх органів, всередині черевця розташовані м'язи: повздовжні — черевні й спинні, а також спинно-черевні, поперекові і дихальні. Особливо велику кількість м'язів має черевце гусениць. Наприклад, гусениця метелика пахучої червиці нараховує 1646 черевних м'язів[2].

Завдяки здатності міжчленикових мембран до розтягування, черевце у деяких комах стає величезним. У маток термітів це дозволяє дозрівати величезній кількості яєць, окремі особини медових мурах зберігають у такому черевці солодкі запаси всієї родини[3].

Черевце плодючої самки термітів схоже на мішок, набагато більший, ніж решта її тіла. На фото — самка Nasutitermes exitiosus, оточена «робочими» і «солдатами»
В гнізді медових мурах роду Myrmecocystus частина особин виконує роль «медових діжок» — у їх черевці зберігається солодка рідина, зібрана робочими особинами. У мурах-«діжок» членики черевця утворені, головним чином, тонкою еластичною жовтуватою мембраною, а тверді ділянки (коричневій смужки) невеличкі
Самка оси пелопея Sceliphron caementarium відгризає грудочку глини для спорудження комірки, куди відкладе яйце. Тонесенька, схожа на паличку, «талія» комахи утворена лише одним, але довжелезним другим члеником черевця. Невеличкий перший членик увійшов до складу її грудей

Придатки черевцяРедагувати

 
Вуховертка річкова - Labidura riparia. Церки на вершині черевця вуховерток втратили членистість і перетворилися на міцні зубчаті кліщі — орган захисту й полювання

Принаймні частина придатків черевця є видозміненими кінцівками черевних сегментів. Майже всі комахи мають статеві придатки, які є різними у самців і самиць. Вивчення статевих придатків має неабияке значення: адже близькі види часто-густо неможливо надійно розпізнати за іншими ознаками.

Крім того, чимало комах, що мають придатки не пов'язані із розмноженням. До останньої групи належать церки (грифельки) — довгі членисті нитки на вершині черевця[4]. Для щетинкохвостих вони є, ймовірно, органами дотику і допомагають відштовхнутися при стрибанні, поденкам допомагають триматися у повітрі. Пару коротеньких церок мають також таргани, прямокрилі[5].

У личинок багатьох бабок, поденок, великокрильців, деяких сітчастокрилих і водяних жуків черевце несе пелюсткоподібні та ниткоподібні вирости. Це зябра, органи водного дихання[6]. Серед мух-дзюрчалок є види, личинки яких мешкають у мулі дуже забруднених водойм і мають на вершині черевця досить довгу телескопічну трубку. Вони виставляють її з води для прямого дихання атмосферним повітрям[7].

Справжніх кінцівок на черевці немає, але у гусениць і личинок пильщиків є виступи тіла — несправжні ніжки (до п'яти або восьми пар). Від справжніх, грудних ніжок вони відрізняються тим, що вони м'які і не мають зовні хітинового скелету. Черевні ніжки оснащені численними кігтиками, гачечками і допомагають міцно триматися на субстраті (наприклад, на краю листка) і рухатись. Черевні вирости з безліччю гачків допомагають личинкам гірських комарів–блефароцерид рухатися по камінню гірських річок попри швидку течію[2].

ГалереяРедагувати

Ниткоподібні вирости на черевці личинки вислокрилки Sialis lutaria є, фактично, зябрами: крізь їх тонкі стінки йде газообмін з водою
Щетинкохвістка Ctenolepisma lineata. У комах цього ряду десятий членик черевця несе три довгі членисті нитки — церки
За довгий "хвіст — дихальну трубку на задньому кінці тіла — личинок деяких мух-дзюрчалок називають «щуриками».
 
Індонезійська оса Megascolia procer . У ос сколій середні членики черевця набагато більші від інших

ПриміткиРедагувати

  1. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: підручник: Кн. 2. — К.: Либідь , 1996. — 320 с.
  2. а б в г Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советск. наука», 1949. — 900 с.&nbsp
  3. Honey ants of the world: comparitive taxonomy and range of ants that develop highly engorged repletes — http://www.sasionline.org/antsfiles/pages/mendax/honeyantsworld.html Архівовано 3 вересень 2010 у Wayback Machine. (англ.)
  4. Росс Г., Росс Ч., Росс, Д. Энтомология. Пер. под ред. Г. А. Мазохина-Поршнякова. — М.: «Мир», 1985. — 576 с.&nbsp
  5. Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. Изд. 3-е, доп. — М.:, «Высшая школа», 1980. — 416 с.
  6. Барнс Р., Кейлоу П., Олив П., Голдинг Д. Беспозвоночные: Новый обобщенный подход. — М.: Мир, 1992. — 584 с.
  7. Познавая природу — http://tangr-on-lj.livejournal.com/265829.html