Відкрити головне меню

Червоні Яри́ — село в Україні, в Таращанському районі Київської області. Населення становить 242 осіб.

село Червоні Яри
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Таращанський район
Рада/громада Володимирівська сільська рада
Код КОАТУУ 3224481103
Основні дані
Засноване 1770[1]
Населення 242
Площа 1,812 км²
Густота населення 133,55 осіб/км²
Поштовий індекс 09500
Телефонний код +380 4566
Географічні дані
Географічні координати 49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д. / 49.53667; 30.36889Координати: 49°32′12″ пн. ш. 30°22′08″ сх. д. / 49.53667° пн. ш. 30.36889° сх. д. / 49.53667; 30.36889
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 09514, Київська обл., Таращанський р-н, с.Володимирівка, Яблунева 1а тел. (04566) 41-3-23 vladimirivka@ukr.net
Карта
Червоні Яри. Карта розташування: Україна
Червоні Яри
Червоні Яри
Червоні Яри. Карта розташування: Київська область
Червоні Яри
Червоні Яри
Мапа

ІсторіяРедагувати

У ХІХ столітті село називалося Хрещатий Яр Таращанського повіту Київської губернії. Похилевич Л. І. у «Сказання про населені місцевості Київської губернії» розповідав про село Хрещатий Яр таке: село в 10-ти верстах захід від міста Тараща та в 2-х від села Миколаївки. Назва село отримало від місцевості, яка утворюється глибокими ярами, хрестоподібно пересічними. Яри ​​впадають через село Чернин в річку Насташки; вода в них буває тільки в сиру пору року. Село називається також навколишніми жителями Христинівка і Скаржинівка. Перша назва запозичена від місцевості, а друге дано на початку минулого століття, на прізвище Скаржинського, який служив при старостах Білоцерківських і оселяється тут за дорученням їх шляхту, переселяються з Литви. Жителів обох статей 718, з яких лише 178 селян. Решта вільного стану, здебільшого з польської шляхти латинствующих коментарі.

Церква св. Миколи велика, дерев'яна, в 5-ти куполах, 7-го класу; землі має указное пропорцію, побудована в 1804 році. Першу визначності в ній становить Чудотворні образ св. Миколи. Йому приписується чудесно обновилася в першій половині минулого століття, в бідній хатині, в день св. Великодня. У 1791 році, за збереженим в унітской церкви звичаєм щодо чудотворних ікон, видані від тодішнього Папи Римського Пія VI на пергаменті дві латинські індульгенції від 13-го і 15-го травня, з яких в першій полягає Благодатне дозвіл притекающим до образу прочан від гріхів в цьому житті, а другий — очищення від гріхів в майбутньому столітті. Обидві індульгенції, засвідчені підписами унітского митрополита Феодосія Ростоцького, зберігаються в церкві, як історична рідкість. Існуюча в минулому столітті Хрещатицька церква була побудована 1750 року.[2]

Відомі людиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • О. Стародуб, Є. Чернецький. Лаврентій Похилевич та його «Сказания…» // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. ISBN 966-8545-14-1

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати