Відкрити головне меню

Василь Михайлович Червоній (нар. 24 серпня 1958 — пом. 4 липня 2009) — український політик, народний депутат перших чотирьох скликань, голова Рівненської ОДА (20052006). Активіст громади віруючих УПЦ Київського Патріархату.

Василь Червоній
Василь Червоній

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 18 травня 2006
Президент  Віктор Ющенко
ПопередникМикола Сорока
НаступникВіктор Матчук

Народився24 серпня 1958(1958-08-24)
Погорілівка, Березнівський район
Помер4 липня 2009(2009-07-04) (50 років)
Клевань, Рівненський район
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяУкраїнська народна партія
Професіяполітик
Нагороди Орден Свободи — 2009

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
1-го скликання
НРУ 15 травня 1990 11 травня 1994
2-го скликання
НРУ 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
НРУ 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
УНП 14 травня 2002 17 березня 2005

БіографіяРедагувати

Василь Червоній народився 24 серпня 1958 року в селі Погорілівка (Поліське) Березнівського району Рівненської області. Українець, православний.

У 1975 році закінчив Грушківську середню школу Ульянівського району Кіровоградської області.

У 1981 році закінчив хіміко-технологічний факультет («Основні процеси хімічного виробництва і хімічна кібернетика») Київського політехнічного інституту, за фахом «Інженер-хімік-технолог».

19811991 рр. — працював інженером АСУВ, старшим апаратником цеху Рівненського ВО «Азот».

Двоє дітей. Проживав із сім'єю у м. Рівне.

Громадська та політична діяльністьРедагувати

1988 року створив перший на Рівненщині осередок Товариства української мови. В 1989 р. створив перший осередок Народного Руху України.

 
В. Червоній на святі «500 років українському козацтву». 1990 р. с. Капулівка.
 
Могила В. Червонія в Рівному.

Обирався головою Рівненської крайової організації НРУ (19911999), членом Президії Центрального проводу НРУ (19971999), головою Рівненської обласної організації Української народної партії (19992008).

Депутат Рівненської обласної ради (1990 та 2006) І та VI скликань.

Обраний у 1990 році депутатом Верховної Ради України 1(12) скликання від міста Рівне, округ № 332.Член комітету з питань оборони і державної безпеки.[1][недоступне посилання з травень 2019]

19941998 — народний депутат України 2-го скликання, обраний від Дубенського округу № 335. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки.[2][недоступне посилання з травень 2019]

З березня 1998 по квітень 2002 — народний депутат України 3-го скликання за списком НРУ № 17. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією [3][недоступне посилання з травень 2019]

З квітня 2002 по березень 2005 — народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Виборчого Блоку В. Ющенка «Наша Україна» (№ 55). Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією [4][недоступне посилання з травень 2019]

З лютого 2001 член спеціальної ради "Громадської ініціативи «Форум національного порятунку».

Керівник виборчого штабу Віктора Ющенка в Рівненській області у 2002 та 2004.

4 лютого 2005 — голова Рівненської облдержадміністрації. З 18 травня 2006 — у відставці[1].

З 2008 — голова фракції Української народної партії у Рівненській обласній раді. Кошовий отаман підрозділу Українського козацтва «Волинська Січ».

30 листопада 2008  брав участь у виборах міського голови міста Рівного. Жителі міста віддали перевагу Володимиру Хомку (32 % виборців), а Василь Червоній із 16 % голосів зайняв друге місце.

Член президії Федерації мотоспорту України, президент професійно-спортивного мотоклубу «Волинь-Мотор-Січ».

Церковна діяльністьРедагувати

Член Вищої церковної ради УПЦ Київського Патріархату, староста Свято-Покровського кафедрального собору (м. Рівне), який збудований під його керівництвом.

НагородиРедагувати

Державні нагороди України:

  • Орден Свободи (18 листопада 2009) — за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність (посмертно)[2]

Нагороджений орденами:

  • Христа Спасителя
  • Рівноапостольного св. Князя Володимира I та II ступенів
  • Архистратига Михаїла

Нагороджений Почесною грамотою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Обставини загибеліРедагувати

4 липня 2009 рибалив із родиною на ставку на околиці села Деражне Костопільського району Рівненської області. Близько 12:00 почало гриміти, блискавка влучила у Червонія В. М. Постраждалий доставлений до Рівненської ЦРЛ (смт. Клевань). Помер у лікарні. Похований біля Свято-Покровського кафедрального собору у Рівному[3][4].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати