Червиця в'їдлива
| Червиця в'їдлива | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761) | ||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||
Список
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Червиця в'їдлива (Zeuzera pyrina) — вид лускокрилих комах родини червиць (Cossidae). Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин.
Поширення ред.
Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії)[2], Північній Африці та Азії. Завезений у США[3].
Опис ред.
.jpg)
Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста[4].
Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.
Спосіб життя ред.
_herny%C3%B3ja_almaf%C3%A1ban_2016-09-25.JPG)
Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениця вгризається в черешок листя і молоді пагони, де проточує поздовжні ходи. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиничний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.
Вороги ред.
У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда Apanteles laevigatus, іхневмоніда Elasmus ciopkaloi й мухи тахіни Winthemia cruentata та Winthemia venusta.
Примітки ред.
- ↑ GBIF. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2020.
- ↑ Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761. Fauna Europaea. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
- ↑ Timber Pests of PQ Significance Phytosanitary Solutions at the Wayback Machine.
- ↑ «Leopard Moth Zeuzera pyrina» [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] UKMoths
Посилання ред.
- Lepiforum.de [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.vlindernet.nl/vlindersoort.php?vlinderid=4 [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Paolo Mazzei, Daniel Morel, Raniero Panfili Moths and Butterflies of Europe and North Africa [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.]
_Vanessa_atalanta.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про метеликів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |