Чемпіонат Санкт-Петербурга з шахів

Чемпіонат Санкт-Петербурга з шахів — щорічний шаховий турнір. Нині організаторами чемпіонату є Комітет з фізичної культури й спорту Санкт-Петербурга, ГУ «Центр з підготовки збірних команд Санкт-Петербурга» і Санкт-Петербурзька шахова федерація. Є відбірковим турніром до вищої ліги чемпіонату Росії.

Історія ред.

 
Місце проведення перших міських чемпіонатів

До революції чемпіонати Санкт-Петербурга офіційно не проводились. Найсильніших шахістів міста визначали в невеликих турнірах або матчах. Найперший офіційний чемпіонат, проведений Петроградським шаховим зібранням, відбувся 1920 року в будівлі по проспекту Нахімсона, буд. 12. Переможцем став викладач математики Ілля Рабінович. Спочатку для участі в турнірі надсилали персональні запрошення, а потім проводили відбіркові змагання. Починаючи від 1943 року чемпіонати проходять щорічно (крім 1951 року). П'ять разів чемпіонами ставали Марк Тайманов (1948, 1950, 1952, 1961, 1973) і Андрій Лукін (1972, 1978, 1981, 1983, 1988), чотири рази Марк Цейтлін (1970, 1975, 1976, 1978).

Чемпіонати Петрограда від 1920 до 1923 ред.

Рік Чемпіон Результат Система турніру
1 1920 Ілля Рабінович 10 із 11 (+ − =) кругова
2 1922 Григорій Левенфіш 9 із 11 (+ − =) кругова

Чемпіонати Ленінграда від 1924 до 1991 ред.

 
Олександр Ільїн-Женевський
 
Михайло Ботвинник
 
Марк Тайманов
  • Жирним шрифтом виділений чемпіон, який переміг у додатковому матчі (матч-турнірі).
Рік Чемпіон(и) Результат Система турніру
3 1924 Григорій Левенфіш 8½ із 10 кругова
4 1925 Олександр Ільїн-Женевський
Григорій Левенфіш
Ілля Рабінович
Петро Романовський
8½ з 11
8½ з 11
8½ з 11
8½ з 11
кругова
5 1926 Олександр Ільїн-Женевський 7½ з 9 кругова
6 1928 Ілля Рабінович 12½ з 15 кругова
7 1929 Олександр Ільїн-Женевський 5½ з 7 кругова
8 1930/31 Михайло Ботвинник 14 із 17 кругова
9 1932 Михайло Ботвинник 10 із 11 (+9 −0 =2) кругова
10 1933/34 Володимир Алаторцев
Георгій Лісіцин
11 із 15
11 із 15
кругова
11 1936 В'ячеслав Рагозін 10 із 14 кругова
12 1937 Дмитро Ровнер
Олександр Толуш
Віталій Чеховер
10 із 15
10 із 15
10 із 15
кругова
13 1938 Олександр Толуш 10½ із 13 кругова
14 1939 Георгій Лісіцин 10 із 15 кругова
15 1940 Ілля Рабінович 12 із 16 кругова
16 1941 Не закінчений[1] кругова
17 1943 Федір Скляров 7 із 9 кругова
18 1944 Абрам Модель 8 із 9 кругова
19 1945 В'ячеслав Рагозін 17 із 22 (+15 −3 =4) кругова
20 1946 Олександр Толуш 11½ з 17 (+9 −3 =5) кругова
21 1947 Георгій Лісіцин
Олександр Толуш[2]
11½ з 17
11½ з 17
кругова
22 1948 Марк Тайманов 12½ з 17 кругова
23 1949 Віталій Чеховер 13 із 18 кругова
24 1950 Марк Тайманов 9½ з 13 кругова
25 1952 Марк Тайманов 11½ з 13 кругова
26 1953 Семен Фурман 10 із 13 кругова
27 1954 Микола Копилов
Олександр Толуш
Семен Фурман[3]
9 із 12
9 із 12
9 із 12
кругова
28 1955 Віктор Корчний 17 із 19 кругова
29 1956 Павло Кондратьев 10½ з 16 (+7 −2 =7) кругова
30 1957 Віктор Корчний
Семен Фурман
14 із 18
14 із 18
кругова
31 1958 Ігор Рубель 12½ з 17 кругова
32 1959 Борис Спаський 14 із 17 (+11 −0 =6) кругова
33 1960 Володимир Шишкін 12 із 17 (+10 −3 =4) кругова
34 1961 Борис Спаський
Марк Тайманов
13 із 18 кругова
35 1962 Костянтин Кламан 9½ з 13 кругова
36 1963 Борис Владіміров 9 із 13 кругова
37 1964 Віктор Корчний 15 із 17 кругова
38 1965 Володимир Карасьов
Вадим Файбісович[4]
11½ з 16
11½ з 16
кругова
39 1966 Євген Рубан 9½ з 13 кругова
40 1967 В. Биков
М. Цейтлін
Олександр Черепков[5]
10 із 15 (+6 −1 =8)
10 із 15 (+7 −2 =6)
10 із 15 (+5 −0 =10)
кругова
41 1968 Биков
В'ячеслав Оснос
Олександр Черепков[6]
12½ з 17
12½ з 17
12½ з 17
кругова
42 1969 Вадим Файбісович 10½ з 16 кругова
43 1970 Володимир Карасьов
Марк Цейтлін[7]
11½ з 17
11½ з 17
кругова
44 1971 В'ячеслав Оснос 9 із 13 кругова
45 1972 Андрій Лукін 11½ з 17 кругова
46 1973 Марк Тайманов 9 із 14 (+6 −2 =6) кругова
47 1974 Володимир Карасьов 10½ з 15 кругова
48 1975 Марк Цейтлін 10½ з 15 кругова
49 1976 Марк Цейтлін 11 із 15 кругова
50 1977 Вадим Файбісович 10½ з 16 (+7 −2 =7) кругова
51 1978 Андрій Лукін
Марк Цейтлін
12½ з 17
12½ з 17
кругова
52 1979 Ігор Половодін
Цейтлін
Владислав Воротніков[8]
11½ з 17
11½ з 17
11½ з 17
кругова
53 1980 В'ячеслав Оснос 12 із 17 кругова
54 1981 Андрій Лукін 12½ з 17 кругова
55 1982 Володимир Карасьов
Андрій Лукін
Олександр Черепков
Цейтлін[9]
11 із 16
11 із 16
11 із 16
11 із 16
кругова
56 1983 Андрій Лукін 11 із 17 кругова
57 1984 Леонід Юдасін 13 із 17 кругова
58 1985 Владислав Воротніков
Олексій Єрмолинський
11 із 15
11 із 15
кругова
59 1986 Євген Соложенкін 9½ з 15 кругова
60 1987 Володимир Єпішин 11½ з 16 кругова
61 1988 Андрій Лукін 10 із 15 кругова
62 1989 Олексій Юнєєв 8 із 13 кругова
63 1990 Костянтин Сакаєв
Олексій Іванов
8½ з 13 кругова
64 1991 Сергій Іванов 10 із 13 кругова

Чемпіонат Санкт-Петербурга від 1992 до 2011 ред.

 
Василь Ємелін
 
Олександр Халіфман
Рік Чемпіон() Результат Система турніру
65 1992 Сергій Іванов 8½ з 11 (+ − =) швейцарська (46 учасників)
66 1993 Василь Ємелін 8½ з 11 (+ − =) швейцарська (46 учасників)
67 1994 Сергій Іванов 9 із 11 (+ − =) кругова
68 1995 Петро Свідлер 8½ з 12 (+5 −0 =7) кругова
69 1996 Олександр Халіфман 9 із 13 (+5 −0 =8) кругова
70 1997 Олександр Халіфман 6½ з 9 (+4 −0 =5) швейцарська (34 учасники)
71 1998 Євген Соложенкін[10] 9½ з 13 (+6 −0 =7) кругова
72 1999 Євген Шапошников[11] 6½ з 9 (+5 −1 =3) швейцарська (28 учасників)
73 2000 Валерій Логінов[12] 7 із 11 (+5 −2 =4) кругова
74 2001 Валерій Попов[13] 7½ з 11 (+5 −1 =5) кругова
75 2002 Василь Ємєлін[14] 7 із 9 (+5 −0 =4) кругова
76 2003 Денис Євсєєв[15] 8 із 12 (+4 −0 =8) кругова
77 2004 Валерій Логінов[16] 7 із 10 (+4 −0 =6) кругова
78 2005 Валерій Логінов[17] 8 із 11 (+6 −1 =4) кругова
79 2006 Валерій Попов[18] 8 із 11 (+6 −1 =4) кругова
80 2007 Марат Макаров[19] 6½ з 11 (+2 −0 =9) кругова
81 2008 Олексій Гоганов[20] 9½ з 13 кругова
82 2009 Максим Матлаков[21] 6½ з 10 (+4 −1 =5) кругова
83 2010 Ільдар Хайруллін[22] 7 із 11 (+3 −0 =8) кругова
84 2011 Василь Ємєлін[23] 8 із 11 (+6 −1 =4) кругова

Примітки ред.

  1. Учасники: Георгій Лісіцин, Абрам Модель, Микола Новотельнов, Рабінович, Григорій Равинський, В. Райхер, Юхим Столяр, Віталій Чеховер
  2. Додатковий матч завершився внічию 1½:1½
  3. У матч-турнірі переміг Микола Коплов 3 із 4. Семен Фурман 2 з 4, Олександр Толуш 1 із 4
  4. У додатковому матчі виграв Вадим Файбісович 3:2
  5. В додатковому матч-турнірі 1-2-е місця поділили Олександр Черепков і Цейтлін 3 із 4, В. Биков 0 із 4. За табличним коефіцієнтом чемпіоном визнали Олександра Черепкова
  6. У додатковому матч-турнірі кожен з учасників набрав по 2 з 4 очок. За табличними коефіцієнтами чемпіоном визнали Олександра Черепкова
  7. У додатковому матчі виграв Марк Цейтлін 2½:1½
  8. Додатковий матч між Ігорем Половодіним і Цейтліним завершився внічию 2:2. За табличними коефіцієнтами чемпіоном визналиІгоря Половодіна
  9. У додатковому матч-турнірі переміг Олександр Черепков 4½ з 6, Андрій Лукін 4 із 6, Володимир Карасьов 2 із 6
  10. The 71th Championship of Saint-Petersburg
  11. The 72th Championship of Saint-Petersburg. Архів оригіналу за 27 січня 2008. Процитовано 9 червня 2015.
  12. The 73th Championship of Saint-Petersburg
  13. The 74th Championship of Saint-Petersburg
  14. The 75th Championship of Saint-Petersburg
  15. The 76th Championship of Saint-Petersburg
  16. The 77th Championship of Saint-Petersburg
  17. The 78th Championship of Saint-Petersburg
  18. The 79th Championship of Saint-Petersburg
  19. Фінал 80-го чемпіонату Санкт-Петербурга [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  20. Відкритий фінал 81-го чемпіонату Санкт-Петербурга [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  21. Фінал 82-го чемпіонату Санкт-Петербурга [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  22. Фінал 83-го чемпіонату Санкт-Петербурга [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  23. Фінал 84-го чемпіонату Санкт-Петербурга [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Література ред.

  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
  • Шахматная летопись Петербурга: Чемпионаты города / С. Иванов [и др.]. Санкт-Петербург, 2003. 286, [1] с. ISBN 5-98408-002-8.

Посилання ред.