Чебукін Павло Васильович

Павло Васильович Чебукін (1895(1895), село Волково Шебекинського повіту Курської губернії, тепер Бєлгородська область, Російська Федерація — 14 жовтня 1968, Тульська область, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Запорізького окрвиконкому, голова Одеської і Криворізької міських рад, директор радгоспів. Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966). Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в червні 1930 — січні 1934 р. Кандидат у члени Президії Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в липні 1930 — 1932 р. Член ВУЦВК.

Чебукін Павло Васильович
Народився 1895(1895)
село Волково Шебекинського повіту Курської губернії, тепер Бєлгородська область, Російська Федерація
Помер 14 жовтня 1968(1968-10-14)
Тульська область, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Знання мов російська
Заклад Q4313345?
Учасник Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден Леніна

Біографія ред.

Народився в бідній селянській родині. З дванадцятирічного віку наймитував у заможних селян.

У 1915—1917 роках служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни.

У 1917—1918 роках — голова волосної Ради робітничих і селянських депутатів на Бєлгородщині.

Член РКП(б) з 1918 року.

З 1918 по 1920 рік служив у партизанському загоні в Курській губернії, потім — у Червоній армії. Учасник Громадянської війни в Росії.

Перебував на відповідальній радянській роботі. З листопада 1927 по січень 1928 року — голова виконавчого комітету Волинської окружної ради в Житомирі.

У 1929—1930 роках — заступник голови виконавчого комітету Запорізької окружної ради.

З січня по 5 травня 1930 року — голова виконавчого комітету Запорізької окружної ради.

До 4 травня 1932 року — заступник народного комісара постачання Української СРР.

У березні 1932 — листопаді 1933 року — голова Одеської міської ради.

У 1934—1937 роках — голова Криворізької міської ради Дніпропетровської області. Працював у Народному комісаріаті радгоспів СРСР.

У 1939—1948 роках — директор експериментальної бази ВАСГНІЛ «Горки Ленінські»; директор радгоспу «Коломенський» Московської області. У 1948—1968 роках — директор радгоспу «Красный богатырь» Сталіногорського (Новомосковського) району Тульської області.

Нагороди ред.

Джерела ред.