Чароїт (англ. charoite; нім. Tscharait m; рос. чароит) — мінерал піроксенової групи підкласу ланцюгових силікатів, однойменна гірська порода (іноді називають чароїтітом)[3][4][5]. Складний силікат натрію, кальцію, калію. Містить домішки барію, стронцію, рідкоземельних елементів. Названий за місцем першознахідки — на Мурунському лужному масиві у Східному Сибіру (річка Чара, басейн Лени).

Чароїт
Charoite MFrey.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1977-019
Nickel-Strunz 10 9.DG.92
Ідентифікація
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Названо на честь Чара[2]
CMNS: Чароїт на Вікісховищі

ОписРедагувати

Мінерал має красивий рожевий, бузковий колір різноманітних відтінків. Блиск шовковистий. Твердість за шкалою Мооса 5-5,5; Густина 2,53-2,58 г/см³. Бузкове забарвлення зазвичай викликане домішкам марганцю.

Хімічна формула:

  • 1. За Г.Штрюбелем та З. Х. Ціммером: К (Na, Ca)2 Si4O10 (OH, F)•H2O.
  • 2. За К.Фреєм: (К, Ba, Sr) (Na, Ca)2 Si4O10 (OH, F)•H2O.
  • 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): K(Ca, Na) 3Si4O10(OH, F)•H2O.

Сингонія моноклінна. Форми виділення: суцільні масивні тонкоголчасті, волокнисті, радіально-променисті аґреґати. Спайність досконала по (001). Рідкісний. Походження гідротермально-метасоматичне. Головний породотвірний мінерал збагачених калієм метасоматитів, які виникли на контакті інтрузивів лужних порід і порваних ними мармурів. Асоціює з тинакситом, канаситом, калієвим польовим шпатом, егірином. Відкритий в 1977 році. Виробне каміння.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати