Відкрити головне меню

Шардаринське водосховище (каз. Шардара бөгені) — водосховище, розташоване на річці Сирдар'я на території Південно-Казахстанської області Казахстану. Побудовано в 1966 році.

Шардаринське водосховище
Шардаринське водосховище
41°12′ пн. ш. 67°59′ сх. д. / 41.200° пн. ш. 67.983° сх. д. / 41.200; 67.983Координати: 41°12′ пн. ш. 67°59′ сх. д. / 41.200° пн. ш. 67.983° сх. д. / 41.200; 67.983
Розташування
Країна Flag of Kazakhstan.svg Казахстан
Розміри
Площа поверхні 783 км²
Глибина середня 9.6  м
Глибина максимальна 26  м
Довжина 80 км
Ширина 25 км
Об'єм 5,7 км³
Шардаринське водосховище. Карта розташування: Казахстан
Шардаринське водосховище
Шардаринське водосховище
Шардаринське водосховище (Казахстан)
Shardara Hydroelectric Power Station.JPG

ОписРедагувати

Здійснює багаторічне регулювання стоку, також використовується для енергетики, на греблі знаходиться Шардаринська ГЕС і для іригації — Кизилкумський канал. Є джерелом води для міста Шардара.

Довжина водосховища — 80 км, ширина — 25 км[1].

Площа — 783 км², повний об'єм — 5,7 км³, корисний — 4,2 км³[2]. У 2008 році повідомлялося, що критичний максимум — 5,5 км³[3]. У маловодні роки може спрацьовуватися нижче «мертвого об'єму», але при зниженні об'єму до 0,5 км³ залишається «брудна жижа»[4].

Витрати води[2]:

  • середньобагаторічний — 626 м³/с,
  • річний мінімальний — 56,3 м³/с,
  • зимовий мінімальний — 137 м³/с,
  • через всі 4 турбіни при розрахунковому напорі — 780 м³/с.

Водотоки, що витікають:

Наповнення АйдаркульРедагувати

Докладніше: Айдаркуль

Для контролю рівня води на водосховищі були поставлені шлюзи. У 1969 році трапилася сильна повінь, шлюзи були відкриті, оскільки пропускної здатності гідроагрегатів було недостатньо. З лютого 1969 року по лютий 1970 році 21 км³ води (майже 60 % щорічного стоку Сирдар'ї) було направлено з Шардаринського водосховища до Арнасайської низовини. В результаті утворилося озеро. З 1969 року Айдаркуль регулярно отримувало приплив з Сирдар'ї, якщо Шардаринське водосховище переповнювалося. Так поступово заповнилася водою Арансайська низовина і утворилося друге за розміром озеро в регіоні (після пересихаючого Аральського моря).

У 1993—2001 роках було скинуто майже 30 км³ води. За два роки (2002—2003) було випущено ще 7 км³[6].. Збільшення скидів було пов'язано з переводом Токтогульського водосховища в енергетичний режим і значним збільшенням зимових пропусків[6].

У 2000-х роках об'єм води в Айдаркуль перевищував корисну ємність Шардаринського водосховища в 10,5 разів.

ПриміткиРедагувати

  1. "Караван": Вода — это не оружие. Граница между мёртвой и живой водой Сырдарьи. Караван. №18 за 1 мая 2009. Архів оригіналу за 2012-06-07. Процитовано 2012-04-09. 
  2. а б Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок справка не вказаний текст
  3. Наполнение Шардаринского водохранилища идет медленно. Казахстан Сегодня. 31 марта 2008. Архів оригіналу за 2012-06-07. Процитовано 2012-04-09. 
  4. В Шардаринском водохранилище объём воды опустился ниже уровня "мертвого остатка". Казахстан Сегодня. 19-08-2008. Архів оригіналу за 07-06-2012. Процитовано 2012-04-09. 
  5. Хлопчатник просит воды. В хлопкосеющем Мактаарале разгар поливного сезона совпал с дефицитом влаги. Казахстанская правда. 14.07.2011. Архів оригіналу за 07.06.2012. Процитовано 2012-04-09. 
  6. а б О ситуации вокруг Арнасайских озёр. Позиция Узбекистана. centrasia.ru. 31.01.2004. Архів оригіналу за 07.06.2012. Процитовано 2012-04-12.