Вікіпедія

Чан Сантохі

Чан Сантохі (нід. Chandrikapersad "Chan" Santokhi, нар. 3 лютого 1959(19590203), Лелідорп, Нідерландська Гвіана) — суринамський політичний діяч. Президент Суринаму з 16 липня 2020 року. Був єдиним кандидатом на посаду президента Суринаму. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом акламації на безальтернативних виборах[en]. Його інавгурація відбулася 16 липня.[3]

Чан Сантохі
нід. Chan Santokhi
Народився 3 лютого 1959(1959-02-03)[1] (65 років)
Лелідорп, Surinamed
Країна  Суринам
Діяльність політик
Посада member of the National Assembly of Surinamed, Президент Суринаму[2], Minister of Justice and Police of Surinamed і President of the Caribbean Communityd
Партія Прогресивна реформістська партія (Суринам)
У шлюбі з Mellisa Seenacherryd

Біографія ред.

Чан Сантохі народився 3 лютого 1959 року в Лелідорпі, в окрузі Суринаму (нині відомому як округ Ваніка). Ріс у сільській місцевості, був наймолодшим в сім'ї з дев'яти дітей. Його батько працював в порту Парамарибо, а мати — продавчинею в Лелідорпі.[4]

Політична кар'єра ред.

Після закінчення середньої школи Сантохі отримав стипендію для навчання в Нідерландах. З 1978 по 1982 роки він навчався у Поліцейській академії Нідерландів в Апелдорні.[5] Після закінчення навчання повернувся до Суринаму у вересні 1982 року, і влаштувався працювати в поліцію. З 23-річного віку Сантохі працював інспектором поліції в Гейерсвлайті і Ваніці, поки в 1989 році не був призначений головою Національного департаменту кримінальних розслідувань. В 1991 році він був призначений головним комісаром поліції.[6]

Міністр юстиції ред.

У вересні 2005 року Сантохі був приведений до присяги як міністр юстиції і поліції від Прогресивної реформістської партії. Час його перебування на цій посаді ознаменувався жорстким придушенням злочинності, зокрема наркотрафіку, і суворим дотриманням законності і порядку. За це від Дезі Баутерсе він отримав прізвисько «Шериф».[7]

Вибори 2010 року ред.

На парламентських виборах 2010 року[en] Сантохі, незважаючи на те, що він був одним з останніх у списку виборців Прогресивної партії реформ, здобув друге місце за кількістю голосів в країні (найбільше голосів було у Дезі Баутерсе).[8] У липні того ж року його призначено кандидатом в президенти від правлячої політичної коаліції «Новий фронт[en]» (Прогресивна реформаторська партія входить до складу «нового фронту»). Суперником Сантохі на президентських виборах був Дезі Баутерсе. Оскільки Баутерсе співпрацював з Ронні Брюнсвійком[en] і Полом Сомохарджо[en], його політична партія отримала 36 місць, в той час як «Новий фронт» тільки 14.[9] В результаті Баутерсе був обраний восьмим президентом Суринаму.

СІКАД ред.

Сантохі, який протягом п'ятнадцяти років був офіційним представником Міжамериканської комісії з контролю зловживання наркотиками (СІКАД), був обраний 6 грудня 2010 року, президентом цієї організації на один рік. СІКАД це автономний орган Організації Американських Держав, який координує наркополітику Західної півкулі. В 2009 році Сантохі протягом одного року був віцепрезидентом цієї організації.[10][11]

Голова Партії прогресивних реформ ред.

3 липня 2011 року Сантохі був обраний головою Прогресивної партії реформ. Ця партія після призначення Сантохі головою перетворилася на багатоетнічну, яка, згідно з сучасними статистичними даними, є другою за величиною політичною партією в Суринамі[12]. Маючи вісім місць у парламенті, ППР була найбільшою опозиційною партією до 2020 року.[13]

Вибори 2020 року ред.

26 травня 2020 року попередні результати загальних виборів у Суринамі 2020 року показали, що ППР є найбільшою партією і що Чан Сантохі є найімовірнішим кандидатом на посаду президента Суринаму.[14] 30 травня Чан Сантохі оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду президента Суринаму.[15] 29 червня ППР висунула Чана Сантохі своїм кандидатом на посаду президента.[16] 7 липня коаліція висунула кандидатуру Чана Сантохі на посаду президента Суринаму, а Ронні Брюнсвійка — на посаду віцепрезидента.[17] Інших кандидатів на виборах не було. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом акламації на безальтернативних виборах.[18][19][20] Церемонія інавгурації відбулась 16 липня на площі Онафханкелійхейдсплейн у Парамарибо без публічної церемонії через пандемію КОВІД-19.[21][3]

Примітки ред.

  1. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Chan_Santokhi
  2. ↑ http://dwtonline.com/laatste-nieuws/2020/07/13/live-blog-verkiezing-president-en-vicepresident-suriname/
  3. ↑ а б Live blog: Inauguratie president en vicepresident. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  4. ↑ http://parbode.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1689&Itemid=75 [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] Crimefighter met lef, Parbode 1/12/2006
  5. ↑ http://premtime.ntr.nl/2011/09/26/chandrikapersad-santokhi-den-haag/ [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.] Chan Santokhi bij Premtime, 26/09/2011
  6. ↑ De meest bedreigde man van Suriname. de Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2020.
  7. ↑ Moet Bouterse bang zijn voor Chan de Sheriff?. De Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  8. ↑ Aangeboden Chan Santokhi: leiderschap in een nieuwe politieke werkelijkheid. Nieuws Suriname (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  9. ↑ Bouterse en Brunswijk willen Suriname regeren. Waterkant (нід.). 7 липня 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  10. ↑ Breaking news: Santokhi gekozen tot CICAD-voorzitter. Starnieuws. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  11. ↑ Santokhi voorzitter inter-amerikaanse drugsbestrijding. rnw.nl. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 21 липня 2020.
  12. ↑ http://www.dewest-online.com/?p=15457 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] VHP groeit sinds aantreden Santokhi, De West 13/01/2012
  13. ↑ VHP: alle corruptiezaken in Suriname vervolgen. Waterkant.net (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  14. ↑ VHP grote winnaar verkiezingen 25 mei 2020. GFC Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  15. ↑ Breaking: Santokhi president en Brunswijk DNA-voorzitter. Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  16. ↑ Chan Santokhi voorgedragen als presidentskandidaat. Suriname Herald (нід.). Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  17. ↑ Santokhi en Brunswijk kandidaat president en vicepresident. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  18. ↑ Live blog: Verkiezing president en vicepresident Suriname. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 липня 2020.
  19. ↑ Kandidaatstelling Santokhi en Brunswijk een feit. Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  20. ↑ Breaking: NDP dient geen lijst in. Dagblad Suriname (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  21. ↑ Inauguratie nieuwe president van Suriname op Onafhankelijkheidsplein. Waterkant (нід.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чан_Сантохі&oldid=41064368