Чаґатай

(Перенаправлено з Чагатай)

Чаґатай Хан (також Tschagatai, монг. Chagadäj Xaan, бл. 1185 — 1242) — монгольський хан, другий син Чингісхана та Борте, за переказом хранитель Яси. Був найбільшим авторитетом у питаннях, пов'язаних із законами та звичаями. Брав участь у завойовницьких походах у Туркестан та Середню Азію у 1219/1221 роках.

Чаґатай
монг. ᠴᠠᠭᠠᠲᠠᠢ
Chagatai Khan.JPG
 
Народження: 22 грудня 1183(1183-12-22)
Смерть: 1 липня 1242 (58 років)
Almaliqd, КНР
Країна: Монгольська імперія і Юань[1]
Релігія: тенгріанство
Батько: Чингісхан[2][3][1]
Мати: Борте
Діти: Mutukand, Єсу-Мунке[1], Baidard, Saruband і Q24875229?

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ханат Чаґатая та їх сусіди в другі половині 13 ст.

Після смерті Чингісхана, при розподілі земель між спадкоємцями, Чаґатай отримав землі Ілі та Чу. Він назвав свої землі Монгулістаном. Пізніше їх називали Чаґатай-ханат.

Як і у всіх монгольських правителів, у Чагатая була ставка (орду) для зими і для літа. Обидві вони знаходилися в долині річки Ілі.

Мав синів: Байдара і Кайдана.[4]

ПриміткиРедагувати