Цісарівна і королева Марія Терезія (крейсер)

«Цісарівна і королева Марія Терезія»
SMS Kaiserin und Königin Maria Theresia
SMS KKMT.jpg
Крейсер 1900 року
Служба
Тип/клас Панцерний крейсер


Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)


Корабельня Морський арсенал, Пула


Закладено 1 липня 1891


Спущено на воду 8 листопада 1894


Введено в експлуатацію 24 березня 1895


Виведений зі складу флоту 7 лютого 1917


Статус порізаний на металобрухт 1922


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 5.164 т, повна 6.026 т


Довжина 111,67 м


Ширина 16,26 м


Осадка 6,13 м


Бронювання * борт 100 мм
  • палуба 57-38 мм
  • барбет ГК 100 мм
  • верх барбету 40 мм
  • вежа СК 125 мм
  • каземати 80 мм
  • рубка 50-20 мм


Технічні дані
Рухова установка 6 циліндричних котлів, 2 парові машини потрійного розширення


Гвинти 2


Потужність 9000 к. с.


Швидкість 18,9 вузол


Автономність плавання миль


Екіпаж 475 чоловік


Озброєння
Артилерія * 2 × 240 мм
  • 8 × 150 мм
  • 12× 47 мм фірми "Шкода"
  • 6 × 47 мм Гочкінса


Торпедно-мінне озброєння 4 × 450 мм торпедні апарати


Панцерний крейсер «Цісарівна і королева Марія Терезія» (нім. SMS Kaiserin und Königin Maria Theresia) входив до Військово-морських сил Австро-Угорщини. Крейсер призначався для захисту основних сил флоту і розвідки. Це був перший панцерний крейсер флоту, який став прототипом для крейсера "Кайзер Карл VI ". Крейсер був озброєний таранним форштевнем.

ІсторіяРедагувати

 
Схема озброєння і захисту крейсера

Він планувався як третій торпедний крейсер класу «Кайзер Франц Йосиф І». Під час проектування стало зрозумілим, що цей клас крейсерів морально застарів, тому водотоннажність нового крейсера збільшили на 1000 т, встановили потужніші парові машини, середню артилерію та панцирі бортів. За концепцією французького крейсера «Дюпюї-де-Лом» крейсер повинен був бути меншим і дешевшим за панцерник, але озброєним важкою артилерією, придатною для боротьби з ними.

Для проектування і будівництва крейсера спочатку розглядали п'ять фірм Британії (Cammel Laird, Vickers-Armstrong, Fairfield, Napier i Thomson), але зрештою вибрали австрійську верф у Трієсті. Гармати великого калібру фірми Круппа вперше отримали електропривод замість гідравлічного. Вартість крейсера становила 7,5 млн крон, що на 25‰ перевищувало сумарну вартість двох крейсерів класу «Кайзер Франц Йосиф І». На 1910 крейсер застарів і його не планували використовувати для бойових дій, перетворивши на навчальний корабель. 240-мм гармати головного калібру з коротким дулом замінили на 190-мм гармати фірми «Шкода», як і гармати малого калібру, замінено бойові щогли.

У березні 1895 крейсер зачислили до складу флоту, як флагман дивізіону крейсерів. Після літніх навчань крейсер відвідав цісар Франц Йосиф I і з частиною дивізіону він взяв участь у відкритті Кільського каналу. У 1897 він брав участь у блокаді острова Крит. Наступного року його вислали на Кариби через іспано-американську війну, а 1900–1901 до Китаю. У 1911–1913 крейсер перебував у водах Леванту, звідки у листопаді 1912 був залучений до І балканської війни. Морально застарілий крейсер виконував роль корабля оборони порту Пули (1914–1916). 31 січня 1917 крейсер роззброїли, використавши його гармати у бойових діях на суші. Вже 7 лютого 1917 крейсер вивели зі складу флоту, використовуючи як блокшив — казарму екіпажів німецьких підводних човнів.

Після війни крейсер передали Британії (1920), яка продала його через два роки до Італії, де на верфі острова Ельба його порізали на металобрухт.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • René Greger: Austro-Hungarian Warships of World War I. Ian Allan, London 1976, ISBN 0-7110-0623-7.
  • Erwin S. Sieche: Die Kreuzer der k. und k. Marine (= Marine-Arsenal mit internationalen Flottennachrichten und Marinerundblick 27). Podzun-Pallas u. a., Wölfersheim-Berstadt u. a. 1994, ISBN 3-7909-0506-2.