Цунтинський район — муніципальний район в Республіці Дагестан (Російська Федерація).

Цунтинський район
Цунтинский район
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1930
Населення (2015): 19 093 особи[1]
Площа: 1327 км²
Густота населення: 14,15 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Кідеро
Кількість сільських поселень: 8
Мапа району
Влада

Адміністративний центр — село Кідеро.

Географія ред.

Площа території — 1327 км²[2]. Цунтинський район розташований в західній частині Дагестана й територіально в цілому відповідає історичній області розселення дідойців (цезів) — Дідоетії.

Це високогірна область в басейні річки Метлуда (права притока Андійського Койсу) та її приток Шаїтлі, Кідеро, Сабакунісхеві, Кітлярта та ін., що також називається Дідойською улоговиною.

З півночі Цунтинський район межує з Цумадинським районом Дагестану, також як і він розташованим в басейні Андійського Койсу. Із заходу і південного заходу межує з Грузією — непрохідними горами відокремлений від Тушетії, а від долини Алазані відділена Головним Кавказьким хребтом з Кодорським перевалом (2365 м). Зі сходу район відділений Богоським хребтом від басейну Аварського Койсу, а конкретніше від Бежтинської ділянки, яка формально входить до складу району і Тляратинського району Дагестану.

Історія ред.

Район був утворений постановою Президії ВЦВК СРСР від 25 грудня 1930 року з семи сільських рад Цумадинського району з центром в с. Кідеро. В 1935 році райцентр був перенесений в с. Шаура.

20 травня 1944 року, у зв'язку з переселенням всього населення в Веденський район ЧІАССР після депортації чеченців та інгушів, постановою бюро Дагобкома ВКП (б) Цунтинському район як адміністративна одиниця був ліквідований, а його територія була передана в адміністративну ведення Цумадмнського району.

15 листопада 1955 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР знову був утворений Цунтинському район з центром с. Бежта. В 1992 році райцентр був перенесений в с. Кідеро.

Населення ред.

Населення — 18 771 чоловік.

Національний склад

Мови — цезька і гінухська[3]. В Бежтинській ділянці — також бежтинська і гунзибська.[3]

Національний склад населення Цунтинського району, включаючи Бежтинську ділянку, за даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Аварці 18177 99,43%
* дідойці (цези) 10389 56,83%
* Бежтинці 5924 32,40%
* Гунзибці 901 4,93%
Власне аварці 527 2,88%
* Гінухці 433 2,37%
* Андійци 3 0,02%
Даргинці 10 0,05%
Кумики 8 0,04%
Росіяни 5 0,03%
Інші 14 0,07%
Не вказали 68 0,37%
Усього 18282 100,00%

Економіка ред.

Культура ред.

В аулі Шаїтлі щорічно в лютому відзначається народне свято «Ігбі» [5].

Транспорт ред.

Протяжність автодоріг у районі становить 159,4 км. Усі наявні дороги — ґрунтового покриття. Більше половини доріг в зимових умовах практично закриваються.

Примітки ред.