Вікіпедія

Цукемен

Цукемен (яп. つけ麺) — страва-рамен японської кухні, що складається з локшини, яку їдять після занурення в суп або бульйон, який подається окремо[1][2]. Страва була створена Кадзуо Ямаґіші, ресторатором у Токіо, Японія, і стала дуже популярною як в Токіо, так і по всій Японії. У США цукемен став популярним у Лос-Анджелесі, тоді як в інших американських містах він залишається відносно рідкісним.

Цукемен
Цукемен в ресторані в Токіо
Тип локшиновий суп
Походження ЯпоніяЯпонія
Автор Ямаґіші Кадзуо
Необхідні компоненти холодна локшина рамен, бульйон

Соба та удон є видами локшини, що використовуються у страві[1][3]. Локшину зазвичай подають холодною або кімнатної температури, тоді як суп зазвичай подають гарячим[1][2]. Додаткові інгредієнти, що використовуються в страві, зазвичай подаються зверху або збоку від локшини. Вони включають норі, тяасюу (свинину приготовану на грилі), менму[en] (ферментовані пагони бамбуку), тамаго та варені яйця[4].

Суп служить соусом, в який занурюють їжу, і, як правило, має набагато сильніший та насиченіший смак у порівнянні зі звичайним бульйоном з рамен[1]. Можна використати бульйон дасі[1]. Деякі ресторани подають гарячу воду для розведення бульйну в кінці трапези, зменшуючи його міцність і роблячи його більш подібним до супу[1][5].

Історія ред.

 
Цукемен

Цукемен був створений Кадзуо Ямаґіші (1935–2015), який володів Taishoken, відомим рестораном з раменом у Токіо, Японія[1][6][7]. У 1961 році Ямаґіші додав страву до меню свого ресторані, використовуючи назву «спеціальна морісоба», яка складалася з «холодної локшини соба з супом для занурення», хоча, ймовірно, вона була створена за певний час до цього. У той час вона коштувала 40 єн, і незабаром стала дуже популярною в ресторанах мережі Taishoken[8]. Станом на 2015 рік в Японії існувало понад 100 ресторанів Taishoken[6].

В останні роки (приблизно з 2000 року по теперішній час) цукемен став дуже популярною стравою в Токіо[3] та по всій Японії, і нині в країні існують ресторани, які подають виключно її[1][9][10][11].

Цукемен також подають у ресторанах США та інших країн. Останніми роками (приблизно з 2013 року) цукемен став популярною стравою в деяких магазинах з рамен у Лос-Анджелесі. В інших районах США, страва залишається рідкістю[12].

З 2009 року існує експо присвячене цукемену (яп. 大つけ麺博)[13].

Галерея ред.

  • Різні препарати від цукемену
  •  
    Цукемен з локшиною та норі
  •  
    Цукемен з листом норі поверх локшини
  •  
    Суп цукемен
  •  
    Цукемен з смаженою свиною котлетою, половиною яйця і зеленню, Сінгапур
  •  
    Цукемен та інші страви
  •  
    Локшина цукемен

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и Orkin, Ivan; Ying, Chris (2013). Ivan Ramen: Love, Obsession, and Recipes from Tokyo's Most Unlikely Noodle Joint (англ.). Ten Speed Press. ISBN 978-1-60774-446-7.
  2. ↑ а б Kimoto-Kahn, Amy (19 лютого 2016). Simply Ramen: A Complete Course in Preparing Ramen Meals at Home (англ.). Race Point Publishing. ISBN 978-1-63106-144-8.
  3. ↑ а б Out, Editors of Editors of Time (2010). Time Out Tokyo (англ.). Time Out Guides. ISBN 978-1-84670-121-4.
  4. ↑ barikata-dishes-out-new-treats-526401 (17 лютого 2017). Barikata dishes out new treats. Sunstar (English) . Процитовано 28 листопада 2020.
  5. ↑ Dish No. 61: Pork Kimchee Tsukemen Soba at Cocoron | The Village Voice. www.villagevoice.com. Процитовано 28 листопада 2020.
  6. ↑ а б Ramen legend Kazuo Yamagishi passes away at 80. Japan Bullet (en-gb) . Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 28 листопада 2020.
  7. ↑ Solt, George (22 лютого 2014). The Untold History of Ramen: How Political Crisis in Japan Spawned a Global Food Craze (англ.). Univ of California Press. ISBN 978-0-520-27756-4.
  8. ↑ Death of a Noodle Master - Business Insight - News - NHK WORLD - English. web.archive.org. 21 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 28 листопада 2020.
  9. ↑ Yagihashi, Takashi; Salat, Harris (22 червня 2011). Takashi's Noodles: [A Cookbook] (англ.). Potter/Ten Speed/Harmony/Rodale. ISBN 978-1-60774-201-2.
  10. ↑ Dodd, Jan; Richmond, Simon (1 лютого 2011). The Rough Guide to Japan (англ.). Penguin. ISBN 978-1-4053-8926-6.
  11. ↑ Swinnerton, Robbie (6 липня 2012). Rokurinsha: A ramen line-up worth dipping into. The Japan Times (амер.). Процитовано 28 листопада 2020.
  12. ↑ Dolinsky, Steve (1477675007). Tsukemen puts hot-and-cold twist on ramen. ABC7 Chicago (англ.). Процитовано 28 листопада 2020.
  13. ↑ 大つけ麺博 公式ブログ. ameblo.jp. Процитовано 28 листопада 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цукемен&oldid=42194722