Відкрити головне меню
PV-діаграма циклу Отто та її зв'язок із положеннями поршня

Цикл О́тто (англ. Otto cycle) — ідеалізований термодинамічний цикл, на якому ґрунтується робота чотиритактного двигуна внутрішнього згорання поршневого типу. Цикл складається із двох адіабатичних та двох ізохоричних процесів.

Максимальний коефіцієнт корисної дії циклу Отто визначається формулою:

,

де r — ступінь стиску;

 — показник адіабати ( та  — теплоємності газу при постійному тиску й при постійній температурі, відповідно).

Ніколаус Отто та двигун внутрішнього згоранняРедагувати

Ніколаус Август Отто був німецьким винахідником, що у 1876 році створив перший чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, прототип сотень мільйонів двигунів, побудованих відтоді.

Двигун Отто використовувався піонерами автобудування Готлібом Даймлером і Карлом Бенцом. Перший автомобіль Роял Даймлер мав потужність 6 кінських сил і був поставлений принцу Уельскому.

Двигун внутрішнього згоряння — різнобічний апарат: він використовується для моторних човнів і мотоциклів; у нього багато застосувань у промисловості; і він був життєво необхідним елементом при винаході аероплана. До польоту першого реактивного літака в 1939 році фактично всі літальні апарати були споряджені двигунами внутрішнього згоряння, що працювали за принципом Отто. Але набагато важливішим застосуванням двигуна внутрішнього згоряння є його використання, як рушійну силу автомобілів .

ДжерелаРедагувати

  • Алабовский А. Н., Недужий И. А. Техническая термодинамика и теплопередача: Учеб. пособие. — 3-е изд., перераб. и доп. — К.: Вища школа. — 1990. — 255 c. — ISBN 5-11-001997-5
  • Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К.: Техніка, 2001. — 320 с. ISBN 966-575-103-4
  • Швець І. Т., Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.