Цикли Шміхули — довгострокові цикли технологічного прогресу, що є частиною довгострокових економічних хвиль.[1] Вони є ключовим поняттям теорії технологічного прогресу Даніеля Шміхули[2].

Характеристика теорії ред.

Теорія циклів технологічних революцій Даніеля Шміхули полягає в тому, що головні технологічні інновації відбуваються не постійно, а за допомогою особливих циклів, і тимчасові інтервали цих циклів скорочуються через технічний прогрес.[3][4][5]

Період часу з найбільш високою концентрацією технологічних нововведень позначається «технологічною революцією». Період технологічної революції (етап інновацій) співвідноситься з фазою початку економічного зростання. Коли з'являються нові технології, що довели свою придатність на практиці, відбувається тимчасове скорочення нових технологічних розробок, оскільки в цей період робиться упор на максимальне практичне застосування вже існуючих технологій. Цей період позначається як етап застосування. Цей етап пов'язаний з періодом економічного зростання і, можливо, навіть економічним бумом. Проте в певний момент прибутковість (співвідношення прибутку і ціни) нових технологій знижується до рівня технологій попереднього покоління. Ринки насичені технологічними продуктами, а нові капіталовкладення у цей спочатку новий сектор не принесуть прибуток вищий за середній. У цей момент починається криза, яка підштовхує до нових технологічних досліджень. Таким чином, етап стагнації і криза долаються новою технологічною революцією з новими технологіями, які оживлять економіку.[6] І ця нова технологічна революція — початок нової хвилі.[7]

Внутрішня структура кожної довгої хвилі така:

  1. етап інновацій — технологічна революція (початок економічного зростання після кризи, кінця попередньої хвилі)
  2. етап застосування (економічний бум)
  3. етап стагнації — насичення економіки і суспільства інноваціями (економічна криза)

Технологічні революції ред.

Згідно теорії Шміхули, технологічні революції є головним двигуном економічного розвитку, і, отже, довгострокові економічні цикли залежать від хвиль технологічних інновацій.[8] Шмихула визначив шість циклів технологічних інновацій сучасної епохи, початих технологічними революціями (одна з них — гіпотетична революція в найближчому майбутньому). Також, він виділив подібні цикли в передсучасній епосі.

Технологічні цикли передсучасної епохи:

Цикл Період Технологічна революція Найбільш важливі інновації
1. 1900-1100 до н. е. Індоєвропейська технологічна революція Конярство, обробка заліза
2. 700-200 до н. е. Кельтська і грецька технологічна революція Залізні інструменти і зброя, антична грецька цивілізація
3. 300-700 н. е. Германо-слов'янська технологічна революція Двопольна система землеробства, використання важкого плуга, використання кінських стремян
4. 930-1200 Середньовічна технологічна революція Трипольна система землеробства, підковання коней, водні і вітряні млини, добрива
5. 1340-1470 Технологічна революція епохи ренесансу Вогнепальна зброя, доменна піч, книгодрукування рухливими літерами, годинник, астролябія, компас, великі географічні відкриття

Технологічні цикли сучасної епохи:

Цикл Період Технологічна революція Лідируючі сектори економіки
1. 1600-1740 Фінансово-агрокультурна революція Фінанси, сільське господарство, торгівля
2. 1780-1840 Індустріальна революція Текстиль, залізо, вугілля, залізниці, канали
3. 1880-1920 Технічна революція Хімія, електротехнічна промисловість, машинобудування
4. 1940-1970 Науково-технічна революція Авіаційна промисловість, ядерна промисловість, космонавтика, синтетичні матеріали, нафтова промисловість, кібернетика
5. 1985-2000 Інформаційна і телекомунікаційна революція Телекомунікації, кібернетика, інформатика, інтернет
6. 2015-2025 (?) Гіпотетична пост-інформаційна технологічна революція Біомедицина, нанотехнології, альтернативні види палива

Теорія Шміхули технологічних революцій популярна серед прибічників теорії довгих економічних хвиль (наприклад, циклів Кондратьєва) і серед учених, які вважають, що економічна криза в 2007—2012 роках була результатом технологічного застою.[9][10][11][12]

А. А. Давидов визначив математичну формулу для визначення тривалості циклів Шміхули, яка ґрунтована на послідовності Фібоначчі.[13]

Критика теорії ред.

Ця теорія має ту ж проблему, що і інші теорії довгого циклу — іноді її важко обґрунтувати точними даними, а потенційна довгострокова крива завжди змінюється під впливом інших короткочасних чинників, тому її курс завжди лише досить абстрактна реконструкція. Крім того, ідея концентрації найбільш важливих нововведень в певні періоди часу представляється логічною, але її перевірка залежить від дуже суб'єктивного визначення «найбільш важливих» технологічних інновацій. Теорія циклів Шміхули популярніша в Росії, Бразилії[14] и Индии[15], чем в Европе[16][17].

Джерела ред.

Література ред.

  • .Давыдов А.А. Системный подход в социологии: новые направления, теории и методы анализа социальных систем. - М.: Эдиториал УРСС, 2005.
  • Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. - М.: Наука, 1999.
  • Freeman Ch. Long Wave Theory. N.Y.: Edward Elgar Publishing Ltd., 1996.

Ресурси Інтернету ред.

  • Давыдов А.А. В преддверии нанообщества // Социологические исследования. – 2007. - № 3. - С. 119-125. [10]
  • Теория волн Элиотта. [11]

Примітки ред.

  1. Kondratieff.pdf Niels Posthumus: Financiële lente is nog ver weg (Trouw, 12/11/10)[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Šmihula D. Waves of technological innovations and the end of the information revolution // J. Economics and International Finance. – 2010. - Vol. 2, No 4. - P. 58 – 67.
  3. Šmihula Daniel (2009): The waves of the technological innovations of the modern age and the present crisis as the end of the wave of the informational technological revolution, Studia politica Slovaca, 1/2009, Bratislava, ISSN 1337-8163. — Р. 32-47 [1] [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  4. Šmihula Daniel (2011): Long waves of technological innovations, Studia politica Slovaca, 2/2011, Bratislava, ISSN 1337-8163. — Р. 50-69 [2] [Архівовано 2021-03-01 у Wayback Machine.]
  5. D. Šmihula: Informačná a komunikačná revolúcia sa stáva minulosťou, SLOVO, 2008 [3] [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is]
  6. Brian Chan: Future of Product Design (2011). Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 25 травня 2017. 
  7. Shipbuilding — Market Forecast. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 25 травня 2017. 
  8. Halina Ward: «The Future of Democracy in the Face of Climate Change», Foundation for Democracy and Sustainable Development (January 2012), p. 86 and 127
  9. Smihula's Modified Kondratiev-Wave Schema[недоступне посилання з травня 2019]
  10. Kondratieff Wave
  11. Lewy Land: Kondratieff Waves… Crashed Our Economy!
  12. Mag. Veronika Hornung-Prähauser, MAS: Systemic innovations enabled by information and communication technology in education (2011) [4]
  13. А. А. Давыдов: Волны инноваций и числа Фибоначчи: оценка перспективности и гипотезы [5]
  14. Ivan Barbosa da Cunha: RELATÓRIO E PARECER PRÉVIO DAS CONTAS ANUAIS DO GOVERNO DO ESTADO DO PARÁ EXERCÍCIO 2009 (2010)[6] [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.]
  15. Dr. Prashant Wasankar: Riding the Bull
  16. Enrico Tronchin: Disruptive innovation for sustained economic growth, Why New Zealand's innovation system should be open, distributed and inclusive of innovative users (2011), in Proceedings of the International Conference on Invention, Innovation and Commercialisation with special emphasis on Technology Users Innovation (TUI), p.37 [7][8]
  17. Simon Berkovich: Obtaining inexhaustible clean energy by parametric resonance under nonlocality clocking (2010) [9] [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]