Цидинжапов Гомбожап Цидинжапович

Гомбожап Цидинжапович Цидинжапов (19051980) — бурятський радянський актор, театральний режисер, театральний діяч і драматург. Народний артист СРСР (1940). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949). Один із засновників бурятського професійного театру. Член КПРС з 1939 року.

Цидинжапов Гомбожап Цидинжапович
Народився3 (16) травня 1905 або 20 квітня 1905(1905-04-20)[1]
Улюкчикан, Rural settlement Ulyunskoyed, Баргузинський район
Помер14 квітня 1980(1980-04-14)[1] (74 роки)
Улан-Уде, РРФСР, СРСР
ПохованняУлан-Уде
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
народний артист СРСР Сталінська премія
IMDbID 6719855

Біографія

ред.

Народився 20 квітня (3 травня) 1905 року в селищі Любчикан (нині — улус Улюкчикан, Баргузинський район, Бурятія) (за іншими джерелами — улус Улюн[2]) в селянській родині.

У ранньому віці його віддали на виховання в буддійський монастир — дацан, де Гомбожап пробув 7 років. У монастирі вивчав тибетську медицину, тибетську мову і старомонгольську писемність, займався музикою, грав на бішхурі. Втікши з дацана, працював батраком.

Після приходу радянської влади, практично не знаючи російської мови, в 1925 році вступив до Верхньоудинського педагогічного технікуму. Відвідував музичні курси. У 1926 році закінчив етнографічні курси. Потім працював у Державному музичному пересувному ансамблі при Наркомпросі Бурят-Монгольської АРСР.

Навесні 1930 року Цидинжапова відряджають до Москви на курси з художньої роботі при Центральному будинку самодіяльного мистецтва (раніше — Будинок театрального освіти імені академіка Василя Полєнова). В 1931 році він вступив на режисерсько-педагогічний факультет Російського інституту театрального мистецтва, який закінчив у 1935 році.

У 1934—1948 роках — актор і режисер (з 1936 року — художній керівник) Бурятського драматичного театру. У 1948 році театр був реорганізований: музичний театр був відділений від драматичного. На основі музичного був створений Бурятський театр опери і балету.

З 1948 року Цидинжапов — головний режисер Бурятського драматичного театру, а у 1948—1960 роках — головний режисер Бурятського театру опери та балету.

В 1940 році, в рамках «днів Бурятії в Москві», відбулися гастролі театру. Виступи артистів були високо оцінені керівництвом, театр і сам Цидинжапов були нагороджені орденами Леніна. Взимку 1943 року очолювана ним концертна бригада виїжджала на Білоруський фронт.

У 1945—1946 роках Цидинжапов стажувався у МХАТі.

У 1951 році висувається на посаду заступника голови Ради міністрів Бурят-Монгольської АРСР. Під його керівництвом проектувалася і споруджувалася оригінальна нова будівля театру опери і балету.

Після виходу на пенсію працював в культпросвітучилищі, потім на режисерському відділенні в Східно-Сибірському інституті культури.

Депутат Верховної Ради РРФСР 2—4-го скликань і Верховної Ради Бурятської АРСР 3-го і 4-го скликань.

Помер 14 квітня 1980 року. Похований на Заудинському кладовищі міста Улан-Уде.

Творчість

ред.

Серед акторських робіт — Отелло («Отелло» Шекспіра), Шарлай («Ержен» Балдано і Еделя), Платон («Платон Кречет» Корнійчука), В. І. Ленін («Кремлівські куранти» Погодіна).

У 1938 році в Бурятському драматичному театрі поставлена перша національна музична драма «Баїр» Павла Берлінського на текст Г. Цидинжапова й Аполлона Шадаєва. У 1940 році драма була поставлена у другій редакції спільно Бау Ямпіловим. У багатьох національних театрах СРСР у той час музична драма була перехідним жанром до опери.

Автор лібрето музичної драми «Баїр» (спільно з А. Шадаєвим), п'єс — «Снайпер», «Син народу» (обидві в 1943 році) і сценарію художнього фільму «Золотий будинок» (спільно з Валентином Єжовим і Даширабданом Батобажаєм).

Постановки:

  • драматичні вистави — «Один з багатьох» Балдано (1937), «Снайпер» Цидинжапова (1943), «Кремлівські куранти» (1947), «Ровесники» Батомунко Пурбуєва (1959);
  • опери — «Євгеній Онєгін» Чайковського (1943), «На Байкалі» Кніппера (1948), «Тихий Дон» Дзержинського (1953).

Вшанування

ред.

Актор кіно

ред.

Звання та нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  2. Почетные граждане г. Улан-Удэ. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 21 березня 2013.

Література

ред.
  • Г. Ц. Цыдынжапов: материалы и воспоминания: (к 100-летию со дня рождения) / М-во культуры и массовых коммуникаций Респ. Бурятия. Респ. центр нар. творчества; ред. В. Ц. Дашинимаева. — Улан-Удэ: Республиканская типография, 2005.

Посилання

ред.