Церулоплазмін (англ. Ceruloplasmin) – білок, який кодується геном CP, розташованим у людей на короткому плечі 3-ї хромосоми. [4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 065 амінокислот, а молекулярна маса — 122 205[5].

Церулоплазмін
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CP, CP-2, ceruloplasmin (ferroxidase), Ceruloplasmin
Зовнішні ІД OMIM: 117700 MGI: 88476 HomoloGene: 75 GeneCards: CP
шифр КФ 1.16.3.1
Пов'язані генетичні захворювання
aceruloplasminemia[1]
Шаблон експресії
PBB GE CP 204846 at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000096
NM_001042611
NM_001276248
NM_001276250
NM_007752
NM_001374677
RefSeq (білок)
NP_000087
NP_001263177
NP_001263179
NP_031778
NP_001361606
Локус (UCSC) Хр. 3: 149.16 – 149.22 Mb Хр. 3: 19.96 – 20.01 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Цей білок за функцією належить до оксидоредуктаз. Задіяний у таких біологічних процесах як транспорт іонів, транспорт, транспорт міді. Білок має сайт для зв'язування з іоном міді, іонами металів. Секретований назовні.

ЛітератураРедагувати

  • Koschinsky M.L., Funk W.D., van Oost B.A., McGillivray R.T.A. (1986). Complete cDNA sequence of human preceruloplasmin.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 5086 — 5090.  PubMed DOI:10.1073/pnas.83.14.5086
  • Mercer J.F.B., Grimes A. (1986). Isolation of a human ceruloplasmin cDNA clone that includes the N-terminal leader sequence.. FEBS Lett. 203: 185 — 190.  PubMed DOI:10.1016/0014-5793(86)80739-6
  • Takahashi N., Ortel T.L., Putnam F.W. (1984). Single-chain structure of human ceruloplasmin: the complete amino acid sequence of the whole molecule.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 81: 390 — 394.  PubMed DOI:10.1073/pnas.81.2.390
  • Dwulet F.E., Putnam F.W. (1981). Complete amino acid sequence of a 50,000-dalton fragment of human ceruloplasmin.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 78: 790 — 794.  PubMed DOI:10.1073/pnas.78.2.790
  • Hellman N.E., Gitlin J.D. (2002). Ceruloplasmin metabolism and function.. Annu. Rev. Nutr. 22: 439 — 458.  PubMed DOI:10.1146/annurev.nutr.22.012502.114457
  • Bunkenborg J., Pilch B.J., Podtelejnikov A.V., Wisniewski J.R. (2004). Screening for N-glycosylated proteins by liquid chromatography mass spectrometry.. Proteomics 4: 454 — 465.  PubMed DOI:10.1002/pmic.200300556

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати