Церква святого Миколая (Радехів)

Церква Святого Миколая — дерев'яний храм української греко-католицької церкви у місті Радехів Львівської області.

Церква Святого Миколая
Вигляд на старий і новий храми Святого Миколая
50°16′43″ пн. ш. 24°38′41″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Радехів (Львівська область)
Кінець будівництва	1918
Належність	УГКЦ
Адреса	вул. Лукова, 7
Церква святого Миколая (Радехів) (Україна)
Церква святого Миколая у Вікісховищі

Храм збудований у 1918 році, на місці значно давнішого який згорів унаслідок попадання блискавки.

В 1991 році поруч було закладено новий храм Святого Миколая.

Опис

В плані храм має форму хреста. З входом напрямленим на північний захід. В бабинці розташований головний вхід з заходу, а також додатковий з півночі, увінчується бабинець на півовальним дахом, по праву і ліву сторону від бабинця знаходиться навіс, який опирається на дерев'яні стовпи з оформленими декоративними дерев'яними елементами. Святилище оточене двома ризницями, та маленьким господарським приміщення. Вікна арочні, прямокутні, в святилищі оздоблені вітражем. Дах прямий трикутний, увінчаний однією великою восьмикутнею, головною банею по центрі хреста в основі, і двома меншими шестикутними які розташовані на головні осі, відповідно на захід і схід.

Історія

Старе фото Храму Св. Миколая в Радехові

Історичних довідок збереглось не багато, відомо що раніше на цьому місці стояв значно давніший храм, збудований в 1711 році, і який від удару блискавки в 1915 році згорів. Спільними силами греко-католицької громади міста, з допомогою графа Станіслава Бадені було збудовано новий храм, та вже в 1918 році освячено. Під час Другої світової війни храм був пошкоджений, частково перебудований і відновлений. Після приходу радянської влади, і заборони Української Греко-католицької Церкви храм був закритий, проте віряни проводили таємні служіння. У грудні 1944 року, митрополит Йосип Сліпий благословив отця Іларіона Карп'яка на душпастирське служіння до міста Радехова. Події 1946 року молодий священик у віці 36 років зустрів разом з парафіянами в м. Радехові. Священики, котрі були до його приходу, емігрували за кордон: о. Володимир Пелліх, о. Михайло Зінкевич, о. Михайло Ходань. Більшість молодих священиків, хоч здобували духовну освіту в школах Російської Православної Церкви, доповнювали їх у своїх попередників і разом з парафіянами вважали себе духовно приналежними до Вселенської Церкви і Архиєрея Папи Римського. Із 23 лютого 1982 року на парафії служить о. Ярослав Михалюк, при допомозі отців — сотрудників о. Володимира Царика і о. Юрія Михалюка. Зареєстровано вихід з підпілля, 6 червня 1990 року на квартирі Владики Володимира Стернюка. Конфліктів не було. Поділу на конфесії також не було.

Знахідка

У жовтні 2018 року під час ремонту піддашшя над хорами церкви майстри виявили чотири сакральні предмети — три дерев'яні скульптури до півметра заввишки і монстранцію (посудину для зберігання Святих тайн).

Майстри ремонтували (місцем, де співають під час богослужіння) і невеликий шматок дерев'яної стелі обвалився. Коли заглянули, то виявили дві дерев'яні скульптури архіреїв та розп'яття Ісуса Христа.

«Проламалось випадково, ніхто не знав, що там щось є. Це був зроблений акуратно спеціальний хід і туди сховали. Взагалі нереально у це навіть повірити, як це все знайшлось. Швидше за все, що може похапцем ховали. Бо монстранція була у своєму боксі, тобто коробці, зробленій по її формі, а решта предметів просто лежали. Якби ці речі ховали спокійно, не поспішаючи, то всі скульптури б загорнули, мабуть, це швидко робилось», – каже мешканець Радехова Василь Іванич.

Очевидно, це речі з римо-католицького костелу, збудованого у середині XVIII століття у місті. Комуністична влада передала релігійну споруду у 1945 році військовій частині, а у 1972 році храм підірвали і знесли. На його місці збудували поліклініку. За розповідями літніх мешканців, у роки німецької окупації багато поляків виїхали у Польщу, покинули місто і римо-католицькі священики, тоді вони вивезли багато цінних сакральних предметів із костелу. Але чимало й залишилось. Можливо, віднайдені скульптури і монстранція були з костелу і люди, рятуючи церковні речі, принесли їх сховати до українського храму.

Спорудження нового храму

Будівництво нового храму

Відомо що намір збудувати на цьому місці храм був ще у довоєнні часи, так як місто зростало, а гідного греко-католицького храму не було, на той час в місці була синагога та римо-католицький костел Святої Анни. Проте з приходом радянської влади це стало не можливим. Лише після здобуття Україною незалежності ця ідея відродилася. Перший камінь для будівництва нової церкви і хрест освятив 3 листопада 1991 року Патріарх Мирослав-Іван Любачівський. 29 серпня 2004 року Владика Михаїл Колтун освятив новозбудований храм. 7 грудня 2008 року Владика Михаїл освятив храм після завершення розпису. 1 квітня 2010 року – Великий Четвер Владика Михаїл Колтун звершив архієрейське богослужіння: Св. Літургію і Чин умивання ніг священикам. Це вже вдруге у місті Радехові. Перший раз у Великий Четвер 1999 року. На храмовий празник 19 грудня 1992 року завітав Владика Юліан Вороновський.

Світлини

• 
  Рештування храму
• 
  Новий храм
• 
  Старий храм
• 
  Нічне освітлення (Вид спереду)
• 
  Нічне освітлення (Вид збоку)
• 
  Вид на старий храм
• 
  Іконостас нового храму
• 
  Розпис нового храму

Джерела та посилання

• Сайт Сокальсько-Жовківської єпархії, Радехівський деканат
• Дерев'яні церкви Західної України