Церква святого Миколая (Копичинці)

парафія і храм Копичинецького деканату Бучацької єпархії УГКЦ у м. Копичинцях Чортківського району Тернопільської области

Церква святого Миколая в Копичинцях — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Копичинці Чортківського району Тернопільської области.

Церква святого Миколая (Копичинці)
Назва на честь: Миколай Чудотворець

49°06′03″ пн. ш. 25°55′08″ сх. д. / 49.100844000027777270° пн. ш. 25.919021000027779422° сх. д. / 49.100844000027777270; 25.919021000027779422Координати: 49°06′03″ пн. ш. 25°55′08″ сх. д. / 49.100844000027777270° пн. ш. 25.919021000027779422° сх. д. / 49.100844000027777270; 25.919021000027779422
Статусдіюча
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
Розташуванням. Копичинці, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяБучацька єпархія
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Побудовано на коштигромади
Будівництво1900 — 1908
Церква святого Миколая (Копичинці). Карта розташування: Тернопільська область
Церква святого Миколая (Копичинці)
Церква святого Миколая (Копичинці) (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Церква святого Миколая у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1882)[1].

Історія церкви

ред.

Церкву Святого Миколая, яка існувала з попередніх століть, у 1780 році розібрали і перенесли.

Будівництво започаткував о. Яків Шанковський. Справу продовжив його син о. Петро Шанковський, за якого було збудовано храм.

Архітектор церкви — Василь Нагірний зі Львова. Будову розпочато в 1900 році. Храм освятив владика Станиславівської єпархії Григорій Хомишин у 1908 році, а в 1936 році розписав Михайло Осінчук. Ще в 1901 році при церкві збудували дзвіницю на п'ять дзвонів.

У 1946—1991 роках парафія і храм належали Українському Екзархатові РПЦ. 1991 року відновилася греко-католицька парафія. Виникло міжконфесійне протистояння греко-католиків православних за приміщення храму.

У 2009 році збудовано Хресну дорогу на подвір'ї церкви, шопку Різдва Христового, монумент Гробу Воскресіння ГНІХ. У 2010 році відреставровано іконостас, який освятив о. Димитрій Григорак, теперішній владика Бучацький.

З 2007 року під час кожного посту проводяться міжконфесійні Хресні дороги у місті і церквах.

З 2010 року в храмі зберігаються мощі св. Миколая та цілителя Пантелеймона.

На парафії діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина, 3 хори (основний, дитячим і жіночий), недільна школа, братство Тверезості, УМХ.

У населеному пункті є ще 2 греко-католицькі громади, а також громади ПЦУ, РКЦ, Церква ХВЄ.

Парохи

ред.
  • о. Яків Шанковський (1831—1890)
  • о. Петро Шанковський (1890—1937)
  • о. Володимир Рузевський (1938—?)
  • о. Антін Пельвецький (1938—1946)
  • о. Михайло Чорняк (1946—1953)
  • о. Ярослав Рокіцький (1953—1979)
  • о. Василь Галяс (1979—1991)
  • о. Василь Погорецький (1992—1995)
  • о. Ігор Бойчук (1995—2007)
  • о. Ігор Середа (з 2007)

Примітки

ред.

Джерела

ред.