Відкрити головне меню

Церква святого Архистратига Михаїла (Карпатське)

Церква святого Архистратига Михаїла — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 506)[1], у селі Карпатське Турківського району Львівщини. Парафія належить до Турківського благочиння Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Церква святого Архистратига Михаїла
48°56′59″ пн. ш. 22°55′14″ сх. д. / 48.9499278° пн. ш. 22.9205694° сх. д. / 48.9499278; 22.9205694Координати: 48°56′59″ пн. ш. 22°55′14″ сх. д. / 48.9499278° пн. ш. 22.9205694° сх. д. / 48.9499278; 22.9205694
Країна Україна Україна
Місто с. Новостав
Турківський район
Львівська область
Конфесія Українська православна церква Київського патріархату
Єпископство Дрогобицько-Самбірська єпархія (Турківське благочиння)
Тип будівлі Церква
Стиль бойківська дерев'яна архітектура
Перша згадка 1772
Будівництво ???—1772 роки
Основні дати:
1905 — відремонтована
1936 — відремонтована
1985 — відремонтована
Статус  Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 506)

Церква святого Архистратига Михаїла. Карта розташування: Україна
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла (Україна)
Церква святого Архистратига Михаїла. Карта розташування: Львівська область
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла (Львівська область)

Зміст

РозташуванняРедагувати

Церква святого Архистратига Михаїла розташована на цвинтарі у центрі села Карпатське, на рівній ділянці, при дорозі.

ІсторіяРедагувати

Сільська церковна громада отримала привілей короля Сиґізмунда II Авґуста на лан ґрунту 24 квітня 1566 року. Теперішню дерев'яну церкву збудовано у 1772 році.

Церкву ремонтована у 1905, 1936 та 1985 роках.

Перехід з УПЦ МП до УПЦ КПРедагувати

20 листопада 2016 року церковна громада святого Архистратига Михаїла села Карпатське перейшла з-під юрисдикції УПЦ МП до Української Православної Церкви Київського Патріархату[2][3].

АрхітектураРедагувати

Церква дерев'яна, традиційного бойківського типу, тризрубна, триверха. Основні зруби однакової висоти. До квадратної у плані нави із заходу примикає менший, також квадратний в плані бабинець, зі сходу квадратний у плані вівтар, з невеликими бічними приміщеннями по обидва боки — прямокутні захристя, південне — новіше, добудоване 1936 року.

Всі три об'єми завершують пірамідальні наметові верхи з трьома заломами над вівтарем і навою та двома — над бабинцем. Вінчають намети сліпі ліхтарі з маківками та хрестами.

По периметру церкву оперізує широке піддашшя, оперте на фігурні ступінчасті випуски вінців. Під піддашшям, при західній стіні бабинця, за останнього ремонту в 1936 році влаштовано засклений ґанок. Стіни надопасання та заломів зашальовані ґонтом.

Верхи нави та вівтаря стягнуті навхрест балками-сволоки на рівні першого залому. Перекриття в бабинці плоске. Хори П-подібної форми з бабинця виходять у наву[4].

Поряд з церквою розташована триярусна, квадратна у плані дзвіниця. Нижні яруси якої зрубні, а верхній — стовпової конструкції. Дзвіниця накрита восьмибічним стіжковим верхом.

Вхід на прицерковну територію веде через невелику дерев'яну браму, вкриту пірамідальним наметовим дахом.

ДжерелаРедагувати

  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. Вісник інститу Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 122
  • Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. Львів: 1998 р, с. 98.
  • Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. Київ: Держбудвидав, 1956 р., с. 27
  • Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
  • Драган М. Українські деревляні церкви. Львів: 1937 р, т. 2, с. 38.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати